Aбонемент

Указом Президента України 2007 рік оголошено Роком української книги, метою якого є збереження та примноження духовного і культурного надбання українського народу, створення сприятливих умов для видання та популяризації української книги.

"Мінливе й вічне слово поезії"

(До Всесвітнього дня поезії)

Із нагоди Всесвітнього дня поезії Національна парламентська бібліотека України підготувала віртуальну книжкову виставку "Мінливе й вічне слово поезії".

Всесвітній день поезії було проголошено делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Перший всесвітній день поезії відбувся в Парижі (Франція) 21 березня 2000 р., де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

"Поезія, — говориться в рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на гострі й глибокі духовні питання сучасної людини — але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доноситься до читачів творчість сучасних поетів; літературним клубам, що відроджують споконвічну традицію живого звучного поетичного слова". Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Виставку підготувала: зав. сектору Л. Кудря

1/6
	Шевченко, Таpас Гpигоpович. Зібpання твоpів: У 6 т. / [Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін.; HАH Укpаїни. Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка]. — Вид., автент. 1-6 т. Повного зібpання твоpів: У 12 т. — К.: Hаук. думка,  . . . - . Т. 1: Поезія, 1837-1847 / [Упоpядкув. та комент. І. Д. Бажинова та ін.; Ред. В. С. Боpодін]. — 2003. — 781, [1] с., поpтp. Тарас Григорович Шевченко (1814–1861) – видатний поет, художник. Народився 9 березня 1814 року в Київській губернії в селі Моринці. Спочатку Шевченко втратив матір, потім у 1825 році помер батько. Так почалося його важке, суворе життя. Незабаром він навчився грамоті, став потроху малювати. У 1829 році почав служити у поміщика Енгельгардта. У Вільні (Вільнюсі) навчався у викладача університету Рустема. У 1840 році почався найбільш плідний у житті поета період. Вийшла збірка «Кобзар», були написані найвідоміші твори («Гайдамаки», «Катерина», «Хусточка», «Наймичка»). Вірші Шевченка були сприйняті критикою негативно, однак були близькі народу. Як художник Шевченко створив низку картин у дусі критичного реалізму (наприклад, «Катерина»). Після зближення з київським Кирило-Мефодіївським товариством, його заарештували. Потім послідувало заслання в Орську фортецю Оренбурзької області. Йому заборонили писати, малювати, що було дуже важко для творчої людини. Після експедиції на Аральське море, Шевченко перевели до Новопетровського укріплення, де він перебував до 1857 року. Там було написано кілька Повістей: «Художник», «Княгиня» та інші.