Aбонемент

До 100-річчя від дня народження Б. Є. Патона (1918),

українського вченого в галузі електрозварювання

Патон Борис Євгенович – український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, Герой України, Президент НАН України. Народився 27 листопада 1918 року в Києві в родині  всесвітньо відомого вченого, фахівця у галузі містобудування Є. Патона. У 1941-му Борис Євгенович закінчив Київський індустріальний інститут (так з 1934 по 1944 рік називався Київський політехнічний інститут).

Закінчення інституту збіглося в часі з початком війни. Борис Патон за розподілом поїхав до міста Горького – на завод “Красное Сормово”, де працював інженером електротехнічної лабораторії. Але 1942 року його було переведено до Нижнього Тагіла, куди евакуювали Інститут електрозварювання, на який були покладені завдання щодо технологічного забезпечення виробництва бронетехніки, зокрема славнозвісного танку Т-34. Борис Патон узяв активну участь у розробці та впровадженні технологічної новації, якій судилося кардинально змінити весь технологічний цикл, – автоматичного зварювання броні під флюсом.

Після повернення у 1945 р. до Києва Борис Патон захистив у Київському політехнічному інституті дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему “Аналіз роботи зварювальних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом”. Починалося відродження нашого міста й усієї країни, тож усі наукові дослідження відразу знаходили застосування в практиці. Борис Євгенович очолив один з відділів Інституту і продовжував активно працювати тепер уже над мирним застосуванням зварювальних процесів.

В 1950 році він став заступником директора Інституту електрозварювання, у 1952 р. успішно захистив докторську дисертацію на тему “Дослідження умов стійкості горіння зварювальної дуги та її регулювання”. В 1953 році, після смерті Євгена Патона, йому довірили очолити Інститут, заснований його батьком.

У 1962 році 43-річний академік Патон був обраний на посаду президента Академії наук УРСР. Академія під його керівництвом перетворилася на один з найпотужніших наукових центрів Східної Європи, широко відомий в усьому світі. Вона відігравала і відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, в прогресі науки та освіти, у зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України.

Із здобуттям Україною незалежності в багатогранній діяльності академіка Бориса Патона відкрилася нова сторінка. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки й оборони України, Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Як голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки він невпинно піклується про авторитет і престиж праці вчених. Великого значення академік надає інноваційній діяльності.

Наукові дослідження Б. Патона присвячено процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів для зварювання та зварювальних джерел живлення; проблемам керування зварювальними процесами, створення нових перспективних конструкцій і функціональних матеріалів майбутнього та створений принципово новий спосіб зварювання – електрошлаковий. Вчений очолив дослідження по застосуванню зварювальних джерел теплоти в цілях підвищення якості виплавленого металу, заснована нова галузь металургії – спецелектрометалургія. Саме Борис Євгенович вперше почав і активізував дослідження в області застосування зварювання і споріднених технологій в космосі, створення космічних конструкцій. Президент НАН України є визнаним лідером в цій сфері науково-технічної діяльності. Крім того, Б. Патон запропонував і очолив масштабні дослідження щодо використання зварювальних технологій в лікувально-хірургічній практиці. Під його керівництвом співробітники Інституту і вчені-медики спільно винайшли новий спосіб з'єднання м'яких тканин людини і тварин шляхом зварювання. Нині ця технологія набуває все більшого поширення у хірургічній практиці.

Борис Євгенович Патон – автор і співавтор понад 720 винаходів (500 іноземних патентів), більше 1200 різноманітних публікацій, в тому числі 20 наукових монографій.

За видатні заслуги академіка Б. Є. Патона удостоєно високих звань, відзначено багатьма нагородами та численними почесними відзнаками різних країн світу. За результатами соціологічних досліджень, на думку наших співвітчизників, Борис Євгенович Патон є найвідомішим українським ученим.

До 100-річчя від дня народження Б. Є. Патона (1918), українського вченого в галузі електрозварювання  Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підготувала віртуальну книжкову виставку, де представлені монографії, збірники наукових праць, енциклопедичні, науково-популярні видання та статті з періодичних видань, які познайомлять з науковою діяльністю всесвітньо відомого вченого в галузі електрозварювання, металознавства та металургії.

На виставці представлені документи і публікації із фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.

1/55
	Избранные труды / Б. Е. Патон; НАН Украины, Ин-т электросварки им. Е. О. Патона НАН Україна ; [редкол.: К. А. Ющенко и др.]. — Киев : Ин-т электросварки им. Е. О. Патона НАН Украины, 2008. — 893 с. : іл., табл., портр., [16] арк. кольор. іл. — Бібліогр. у підрядк. прим.   Шифр зберігання: Б347609 Зібрано матеріали з основних напрямків і результатів науково-технічної діяльності видатного вченого зі світовим іменем в галузі електрозварювання, металургії і технології металів академіка Бориса Євгеновича Патона, та свого роду літопис цілої епохи розвитку вітчизняної науки і техніки в галузі зварювання та споріднених технологій. Видання складається з семи розділів, кожен розділ включає огляд робіт, бібліографію і добірку найбільш важливих публікацій, в яких наведені результати робіт, виконаних вперше в світовій практиці і які зробили революційний вплив на розвиток провідних галузей промисловості.