Aбонемент

Українське книговидання кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Українські видавництва в еміграції. Австрія

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого продовжує цикл виставок «Українське книговидання кінця ХІХ–першої половини ХХ ст.». Раніше ми вже розповідали про українські видавництва, діяльність яких відбувалася у 20-40 рр. ХХ ст. за межами України, в еміграції. Вони відігравали важливу роль у збереженні та розвитку української культури, забезпечували друк і розповсюдження творів українських авторів, що не могли бути опубліковані на території України з різних причин. Українські видавництва діяли в Берліні, Варшаві, Відні, Женеві, Кракові, Празі, Парижі, містах США та Канади. Видавалися твори українських письменників, переклади європейської літератури українською мовою, праці істориків, літературознавців, мистецтвознавців та інших українських митців для української громади за кордоном. Особливу роль відігравала українська преса: українські газети і часописи виходили в Берліні та Відні, Парижі та Лондоні, Римі, Празі та інших європейських містах німецькою, французькою, чеською, італійською, грецькою, болгарською мовами. На сторінках часописів висвітлювалися питання культури, освіти, повсякденного життя української громади в еміграції.

Попередня книжкова виставка була присвячена діяльності українських видавництв першої половини ХХ ст. у Празі (Чехословаччина).

Зараз представляємо вашій увазі експозицію, яка висвітлює діяльність українських видавництв у Відні (Австрія).

У першій половини ХХ ст. Відень був одним із головних центрів українського видавничого руху в Європі. Це було пов’язано з діяльністю українських еміграційних видавничих осередків, що діяли у Відні в період Першої світової війни та Визвольних змагань 1917–1921 рр. Завдяки толерантному ставленню австрійської влади та внаслідок традиційних галицько-австрійських політичних і культурних зв’язків виникли сприятливі умови для перебування української еміграції. Свою політичну та видавничу діяльність розгорнули у Відні такі відомі українські діячі, письменники, літературознавці, журналісти, як Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Володимир Дорошенко, Антін Крушельницький, В’ячеслав Липинський, Осип Назарук, Олександр Олесь, Євген Петрушевич та ін. До Відня перенесли свою діяльність і деякі українські видавництва, зокрема «Вернигора», «Дзвін», «Українська Школа», які друкували політичну літературу, художні твори, у т. ч. переклади, ноті видання, календарі, шкільні підручники з історії України, української граматики, географії, зоології, фізики та ін., дитячу та методичну літературу українською мовою.

На становлення українського книговидання у Відні мали вплив такі еміграційні організації, як Союз визволення України (СВУ), Українська партія соціалістів-революціонерів, Загально-Українська Культурна Рада та ін.

Союз визволення України, що діяв у Відні з 1914 р., був найпотужнішим українським видавничим центром в Австрії. Його заснували наддніпрянські соціалісти Володимир Дорошенко, Микола Залізняк, Андрій Жук та ін., які опинилися на території Австрії через репресії царського уряду. За роки свого існування ця організація нараховувала понад 250 членів. Метою цієї організації було проголошення державної самостійності і соборності України, просування визвольних ідей, популяризація української справи серед спільноти в Європі. За сприяння СВУ друкувалися праці інформаційно-політичного та просвітницького характеру, літературні видання, в яких висвітлювалися різні аспекти національного життя українського народу. У підготовці видань Союзу визволення України брали активну участь Богдан Лепкий, Михайло Возняк, Іван Крип’якевич, Василь Сімович, Степан Томашівський та інші.

Велика увага приділялася виданням, присвяченим Легіону Українських Січових Стрільців та збройній боротьбі українського народу за національну свободу. Центральним друкованим органом СВУ був тижневик «Вісник Союза визволення України», шо виходив у Відні в 1914–1918 рр. (від 1918 р. журнал видавали під назвою «Вісник політики, літератури й життя). На сторінках часопису друкувалися статті відомих громадсько-політичних діячів з проблем українського національного руху, а також матеріали про діяльність СВУ.

Австрійський ерцгерцог та український військовий діяч, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен підтримував тісні контакти з Президентом УНР Євгеном Петрушевичем, з лідером ОУН Євгеном Коновальцем, істориком і публіцистом В’ячеславом Липинським та іншими українськими політичними діячами – представниками української діаспори. Він допомагав налагоджувати міжнародні зв’язки на користь українському визвольному руху. В Україні Вільгельм фон Габсбург відомий як Василь Вишиваний: це ім’я йому дали українські вояки під час Першої світової війни, оскільки він дуже любив українську вишиванку  та часто одягав її під військовий мундир. Василь Вишиваний прославився не тільки своїми військовими та дипломатичними здібностями, а й поезією, любов'ю до України та її культури. У Відні 1921 р. вийшов його збірник україномовної поезії під назвою «Минають дні»: свої вірші він присвятив борцям, що загинули за волю України. За багаторічні зв’язки з українською політичною еміграцією Василь Вишиваний був заарештований радянськими спецслужбами у Відні 1947 р. та засуджений до 25 років позбавлення волі за звинуваченням у націоналістичній та антирадянській діяльності. Він помер в Києві у Лук’янівській в’язниці 1948 р.   

Віртуальна виставка презентує деякі видання, що вийшли друком в українських видавництвах Відня. Переважна частина книг надійшла до Бібліотеки з Чехії у складі особової бібліотеки Степана Онисимовича Сірополка (1872–1959) – видатного українського вченого, педагога, книгознавця, бібліотекознавця, бібліографа, громадського діяча.

Анотації вміщують короткі історичні відомості про експоновані видання. Переважна більшість представлених книг є прижиттєвими, вони зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг НБУ ім. Ярослава Мудрого.

Водночас представлено традиційну книжкову експозицію у читальному залі рідкісних і цінних книг за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 29.07.26–25.08.26.

Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами НБУ ім. Ярослава Мудрого.

Інформацію підготовлено

 відділом  рідкісних і цінних книг

1/21
	Винниченко, Володимир. Відродження нації : (історія української революції [марець 1917 p. – груд. 1919 p.]) / В. Винниченко. – Київ ; Відень : [З друк. Христофа Райсера Синів у Відні], 1920. – Ч. 1. – 348 с. – Прижиттєве вид.   Шифр зберігання: Рк А584911-1  Електронна копія: http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=6874 Володимир Винниченко (1880–1951) – український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник, одна з ключових постатей Української революції 1917–1921 рр., автор чотирьох доленосних Універсалів та законодавчих проєктів УНР. У своїй праці «Відродження нації» голова першого уряду Української Народної Республіки, активний борець за незалежність України у ХХ ст. В. Винниченко розповідає про перемоги й поразки Української революції 1917–1920 рр. та її відомих учасників. Цей тритомний мемуарно-публіцистичний твір, написаний впродовж 1919–1920 рр., що вийшов друком у Відні 1920 р., є важливим джерелом для вивчення і розуміння політичних процесів в Україні періоду збройної боротьби за владу. Автор виклав власні погляди на Українську Революцію, підбив підсумок своєї політичної кар’єри. Презентовано першу частину праці, яка, за словами самого Винниченка, подає «правдиву картину боротьби українства за визволення своєї нації під час великої російської революції». Книга висвітлює події першого періоду доби Української Центральної Ради, який автор називає періодом революційної організації державності й морально-правової влади. Письменник, який вважав «Відродження нації» своїм головним важелем впливу на суспільне життя в Україні, прагнув, щоб це видання стало в пригоді всій національній справі.