
![]() Четвер, 30 квітня 2026
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Віртуальна книжкова виставка До 85-річчя від дня народження Василя Лопати (1941-2025), українського художника-ілюстратора, автора автобіографічних книжок
Народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна), протягом 1970–1972 років навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Михайла Дерегуса. Творчість Василя Лопати — це художнє осмислення української історії та буття, величних діянь народу, суспільно значущих і історичних постатей. Його непересічний талант найповніше розкрився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії та фольклору. Ілюстрації В. Лопати можна побачити у творах Ліни Костенко, Івана Франка, Тараса Шевченка, Олеся Гончара, Зінаїди Тулуб та інших класиків. На шостому десятку життя Василь Лопата зайнявся живописом. Не полишаючи графіку, він створив сповнені символіки й духовно-поетичного змісту картини: «Вічний поклик», «Благовіщення», «Воскресіння Христове», «Різдво Христове», цикли «Силуети» та низку портретів. Ці полотна, написані у Сан-Франциско, куди він виїхав у зв’язку зі станом здоров’я, стали для митця спробою побачити Україну й світ із «космічної відстані». За життя художник провів понад 25 персональних виставок, проілюстрував більше 65 видань та залишив близько 700 графічних і живописних робіт, брав участь у створенні банкнот України, ним були виконані портрети історичних діячів, пам’ятки архітектури країни і її пейзажі. Він же оформив український і дипломатичний паспорти в 1991-1993 роках. Твори Лопати зберігаються в музеях України, Канади та США, а сам художник є почесним громадянином Вінніпега та Брандона. Він залишив і літературний спадок — книжки «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), «Десь на дні мого серця» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005), «Кажу, як на сповіді» (2011). З 1971 року член Національної спілки художників України. У 2006 році прийнято в члени Національної спілки письменників України. За вагомий внесок у культуру і мистецтво Василь Лопата був удостоєний численних відзнак: Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2008) за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва та багатьох інших мистецьких відзнак. Помер Василь Лопата 18 вересня 2025 року в Сан-Франциско (США). До 85-річчя від дня народження Василя Лопати в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються твори автора та видання, які знайомлять з творчим і життєвим шляхом українського художника-ілюстратора. На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Інформацію підготувала бібліотекар І категорії відділу соціокультурної діяльності Літовкіна Ю.М.
| ||||||||