Понеділок, 4 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). |
Віртуальна книжкова виставка До 120-річчя від дня народження Миколи Бажана (1904 - 1983), українського поета, перекладача, філософа, енциклопедиста
Микола Платонович Бажан — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч, академік. Народився 9 жовтня 1904 р. в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницька область) у родині військовослужбовця. Дитячі роки пройшли у мальовничій Умані. Навчався у Київському кооперативному інституті та Інституті міжнародних відносин, який не закінчив. Почав друкуватися з 1923 р. в київських газетах. Перша збірка — «17-й патруль» (1926). Під час перебування у Києві зблизився з футуристами і почав писати в цьому літературному напрямі. Проте вже у наступній збірці «Різьблена тінь» (1927) відходить від приписів футуризму і шукає свій шлях у літературі. Упродовж 1926–1929 pp. працює редактором і сценаристом на Одеській кіностудії, редагує журнал «Кіно», дружить з Ю. Яновським і О. Довженком. У 1930 р. видає нарис «О. Довженко» — перший огляд творчості і стилю цього майстра кіно. Його ранні поеми «Розмова сердець» (1928), «Гетто в Умані», «Гофманова ніч», «Сліпці», «Будівлі» (всі 1929), «Число» (1931), «Смерть Гамлета» (1932) написані в футуро-бароковому стилі. Бажана тих літ вважають суто епічним поетом і мало хто розуміє його особистий біль, власні переживання в образах Сліпців, Гамлета, Гофмана. Перехід на позиції «соціалістичного реалізму» був для Бажана кроком назад від завойованих у поезії вершин. У поемах «Безсмертя» (1937), «Батьки й сини» (1939), «Біля Спаської вежі» (1952) вже зникає ліричний герой, а натомість звучать банальні істини, фальшива патетика, а замість мудрого філософа постає безособовий резонер. Напружені пошуки свого стилю, свого місця в поезії того часу відобразилися у збірках «Міцкевич в Одесі» (1957) та «Італійські зустрічі» (1961). Справжнім переломом у поезії М. Бажана стало повернення до ранньої поетики. Поява нового ліричного героя починається з поеми «Політ крізь бурю» (1964). Розширення тематичних обріїв і філософська заглибленість основних поетичних мотивів характерні для віршів «Чотири оповідання про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972) та поеми «Нічні роздуми старого майстра». Філософія гуманізму позначилась на бароково-експресивній поетиці, метафоричність і карбована ритміка — на першому плані в останній збірці поета-академіка «Карби» (1978). За його ініціативою та під його керівництвом були видані – 6 томів «Історії українського мистецтва», двотомний «Шевченківський словник», п’ятитомна «Українська Літературна Енциклопедія» та інші енциклопедичні видання, які мають величезне значення для розвитку української культури і науки. М. Бажан — визначний майстер поетичного перекладу. У його перекладах українською мовою зазвучали твори Ш. Руставелі («Витязь у тигровій шкурі»), А. Навої («Фархад і Шерін»), Р. Рільке, А. Міцкевича та інших поетів. Перу М. Бажана належать численні книжки літературно-критичних і публіцистичних статей: «Люди, книги, дати. Статті про літературу» (1962), «Думи і спогади» (1982). Його твори перекладено багатьма мовами світу, знято телефільми «Київські етюди», «Нічні концерти» та документальний фільм «Межа». Помер 23 листопада 1983 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі. До 120-річчя від дня народження Миколи Бажана в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються прижиттєві та більш пізні видання творів автора, а також література про його життя і творчість. На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Інформацію підготувала бібліотекар І категорії відділу соціокультурної діяльності Літовкіна Ю.М.
|