Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 75-річчя від дня народження Михайла Стрельбицького (1949–2018),

українського поета, літературознавця, критика 

Ніколи не пізно признатись,

що любиш цей світ до загину.

Ніколи не пізно вертатись

туди, де тебе не ждуть.

Ніколи не пізно зустріти

в житті найдорожчу людину…

Ніколи не пізно збагнути

свою незбагненну суть.

Михайло Стрельбицький

Михайло Петрович Стрельбицький — знаний український поет, критик, літературознавець.

Народився 3 червня 1949 року в с. Майдан-Вербецький Летичівського району на Хмельниччині. Походить з роду Стрільбицьких. Середню школу закінчив у сусідньому селі Дяківці. По закінченні філологічного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1971) проходив строкову службу в армії, навчався в аспірантурі того ж ВНЗ, де захистив кандидатську дисертацію «Сюжетика української повісті 1960-1970 рр.» (1976). В альма-матер викладав українську літературу на кафедрі професора В. В. Фащенка (1975-1979).

У 1980 р. переїхав до Вінниці. Від 1991 р. — старший викладач кафедри культурології Вінницького національного технічного університету. У цей час бере активну участь у суспільному житті, зокрема у діяльності товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, керує університетським літературним гуртком «Студентська муза», веде сторінку в газеті ВЗН «Імпульс», опікується «Клубом істинних шанувальників Тараса Шевченка», готує радіопрограми, проводить щорічні творчі фестивалі для студентства «Вдячність Коновалюкові», ініціює публікацію у місцевій пресі критичних літературних розвідок, рецензій, есеїв.

Автор понад 400 публікацій в пресі з проблем художньої літератури та більше півсотні наукових статей. Окремими виданнями вийшли: монографічне дослідження, присвячене творчості Олеся Гончара «Проза монументального історизму» (1988) та понад два десятки збірок віршів і поем. Упорядник кількох колективних видань.

Член Національної спілки письменників України (1979), Почесний член Національної спілки журналістів України. Лауреат літературних премій: журналу «Дружба народів» (1978), ім. О. Білецького (1985), ім. М. Коцюбинського (1989), ім. М. Стельмаха (2007).

Помер Михайло Петрович Стрельбицький 8 червня 2018 року. Похований у рідному селі на Хмельниччині.

До 75-річчя від дня народження Михайла Стрельбицького в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються видання творів письменника, статті з періодичних видань та література про його життя і творчість.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки  та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50
	Білохатнюк, Сергій Сергійович.  Renedanz : Поезії / [Ред. М.Стрельбицький]. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. — 51 с. : іл. — (Бібліотечка часопису «Імпульс»).   Шифр зберігання: А658209   Перше друковане видання автора. Назва збірки є компіляцією слів «ренесанс» та «декаданс». Деякі вірші зі збірки вже встигли отримати схвальні відгуки, з’являючись на сторінках часопису «Імпульс» та в літературних web-проектах. Попри дещицю «депресивності» лірики, при глибокому вчитуванні можна зрозуміти, що автор не пропагує песимістично-нігілістичних ідей — просто намагається бачити красу світу не відводячи погляду від страждань, болю та байдужості, а уважно вдивляючись їм у вічі. Редактор збірки та автор вступної статті «Інженери тонких почуттів, або Трохи радості від «радиста»» – Михайло Петрович Стрельбицький.