Aбонемент

До 75-річчя від дня народження С. І. Білоконя (1948-2023),

українського історика мистецтва, джерелознавця, бібліографа 

Сергій Іванович Білокінь народився 1 липня 1948 р. в м. Києві в родині вчених-ботаніків.

Після закінчення середньої школи навчався на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка (1966–1971), закінчив аспірантуру Московського університету (1974–1977). Кандидатську дисертацію з філологічних наук захистив 1978 р., доктором історичних наук став у 2001 р. Від 2001 р. член-кореспондент, з 2006 р. дійсний член Української вільної академії наук.

Упродовж 1971–1974 рр. С. Білокінь працював в Києво-Печерському історико-культурному заповіднику та Державному музеї книги й друкарства УРСР.

У 1978–1982 рр. – у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР.

Протягом 1984–1986 рр. – літературно-меморіальному музею Лесі Українки, згодом у відділі наукової інформації АН УРСР.

З 1989 р. по 2022 р. Сергій Білокінь трудився в Інституті історії України НАН України старшим, провідним, головним науковим співробітником та керівником Центру культурологічних студій.

Від 1990 р. був головою Київського наукового товариства ім. Петра Могили. За ініціативою С. Білоконя у 1993 р. було започатковано серію «Хто є хто в Україні?» й відновлено часопис «Наше минуле».

Сергій Білокінь брав участь у діяльності неформального київського Клубу творчої молоді – організації (з 1963 р.), довкола якої гуртувалися шістдесятники. Там він познайомився з Аллою Горською, Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Галиною Севрук, Людмилою Семикіною та іншими знаковими постатями вітчизняної культури. Їхня дружня підтримка остаточно визначила поле його майбутніх історичних досліджень.

С. Білокінь автор понад 1300 публікацій. Непросто схарактеризувати всі напрями наукових зацікавлень дослідника, настільки вони різнобічні й пов’язані з багатьма гуманітарними дисциплінами. Численні його праці можна звести в такі групи: історична й персональна бібліографія; києвознавство; персоналії (вчених, мистецтвознавців, бібліографів, мистців, літераторів, діячів церкви); теоретична культурологія; джерелознавство української культури новітньої доби; історико-церковна проблематика. Зокрема, це праці про українських істориків (М. Грушевського, В. Модзалевського), мистців (Г. Нарбута, М. Бойчука, П. Ковжуна, Л. Лозовського, С. Налепинську-Бойчук), письменників (Л. Старицьку-Черняхівську, М. Зерова), мистецтвознавців (С. Таранушенко, Ф. Ернста, Є. Спаську), діячів Православної церкви (митрополита Василя Липківського, Патріарха Володимира Романюка) та ін.

Статті Сергія Білоконя публікувались в журналах «Слово і час», «Артанія», «Ант», «Вісник книжкової палати», «Сучасність», «Православний вісник», «Пам’ять століть», «Образотворче мистецтво», «Визвольний шлях» (Лондон), «Український історик» (Нью-Йорк), «Альманах Українського Народного Союзу» (Джерсі Сіті), «Студії мистецтвознавчі», у музейних щорічниках «Київ і кияни», «Лаврський альманах», «Конотопська старовина», «Батуринські читання», «Сіверщина в історії України», спеціалізованих і збірниках Інституту історії України НАН України.

С. Білоконь – лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2002) за книгу «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР», заслужений діяч науки і техніки України (2007).

Помер Сергій Іванович Білокінь  14 квітня 2023 р. в Пало-Альто, Каліфорнія, США, похований на Байковому кладовищі в м. Києві.

До 75-річчя від дня народження С. І. Білоконя (1948-2023), українського історика мистецтва, джерелознавця, бібліографа в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку про його життєвий і творчий шлях.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Тетяна Кириленко

1/50
	Білокінь, С. І. Бойчук та його школа / Сергій Білокінь ; [пер. резюме та текстівок англ. мовою К. Калиновської]. — Київ : Мистецтво, 2016. — 255 с. : іл., портр., репрод. — (Програма «Українська книга»). Шифр зберігання: В72645   У виданні репрезентується творчий шлях одного з найвидатніших українських мистців Розстріляного відродження Михайла Львовича Бойчука (1882-1937) – творця двох мистецьких шкіл (першої – паризької, чи франко-польської, другої – київської), члени яких згодом за його ім’ям отримали назву бойчукістів. Серед них такі видатні імена, як Іван Падалка, Василь Седляр, Софія Нелепинська-Бойчук та ін. У виданні репродуковано твори майстрів, які збереглися та констатується факт катастрофічного знищення більшості оригіналів.