Aбонемент

До Дня пам’яті жертв політичних репресій

Віртуальна книжкова виставка, представлена відділом рідкісних і цінних книг цього року, продовжує серії аналогічних виставок, започаткованих у 2017 р., до 80-х роковин розстрілу діячів науки та культури України в лісовому урочищі Сандармох, Карелія. Доба сталінізму відзначалася великодержавною імперською політикою, що була спрямована проти розбудови Української держави шляхом голодоморів, депортацій населення, запровадження російської мови як обов’язкової, нечуваних репресій. Гинули письменники, вчені, митці, вчителі, лікарі, інженери, агрономи; розпочався фізичний геноцид багатьох кращих представників української інтелігенції, коли було штучно сфабриковано політичні розправи над ними, їх ідеями, працями, прагненнями та мріями. Презентовані раніше віртуальні виставки розповідали про долю діячів науки і культури – літераторів, мовознавців, музеєзнавців – жертв сталінських репресій. На цьогорічній виставці буде представлено творчість письменників і поетів, чиє життя і творчий шлях обірвалися трагічним чином у 30‑ті роки минулого століття. Серед них Василь Вражливий, Михайло Козоріз, Валер'ян Поліщук, Гео Шкурупій. Їхні життя й творчість стали невід’ємною частиною історичних і художньо-естетичних процесів 1920-х – першої половини 1930-х років.

Деякі літературознавці називають час, коли жили і творили ці поети й письменники та їхні товариші й однодумці, добою «червоного ренесансу». Більшість з них радо вітала процеси зламу старого суспільного ладу, розпочаті революціями 1917 р. На жаль, «революція пожирає своїх дітей», як зауважив перед тим, як його стратили, знаменитий діяч Великої французької революції Жорж Жак Дантон (1759— 1794).

Однак головним в творчості усіх чотирьох авторів, твори яких презентовано на цій віртуальній виставці, – високий гуманізм, непересічний талант, непереборне бажання зробити життя кращим, любов до своєї країни і віра в її краще майбутнє. На жаль, їхні життя було безжально обірвано кулями катів із структур НКВС.

На жаль, донині творчість згаданих тут літераторів не так добре знайома читачеві, як вони на те заслуговують. Принагідно треба згадати і неокласиків, які теж постраждали від «червоного терору» фізично, а також розстріляних літераторів Василя Атаманюка,  Мирослава Ірчана, Антіна Крушельницького, Миколи Куліша, Валер’яна Підмогильного, Володимира Штангея та багатьох інших, а дехто – морально, як Максим Рильський. Про їхню сумну долю йшлося раніше у форматі віртуальних виставок Бібліотеки.

Колектив Бібліотеки, зокрема відділу рідкісних і цінних книг, намагається долучитися до шляхетної справи – допомагати зробити доступнішими творчість цих неординарних особливостей, талановитих літераторів, для широкого загалу. На щастя, у фондах відділу РЦК збереглися видання книжок Василя Вражливого, Михайла Козоріза, Валер'яна Поліщука, Гео Шкурупія; частину з них було свого часу передано у відділ зі «спецсхову». 

У Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено як віртуальну, так і традиційну виставки книжок, які зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг. Із традиційною книжковою виставкою можна ознайомитись у читальному залі  рідкісних і цінних книг від 19 травня 2023 р. по 26 червня 2023 р. за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1, кімн. 212, 3-й поверх. Для пошуку інших творів друку цих авторів пропонуємо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та її традиційними картковими каталогами. Мусимо зауважити, що в окремих випадках у бібліографічних записах, наведених перед анотаціями до книжок, збережено орфографію оригіналу.

Інформацію підготувала головний бібліотекар
відділу рідкісних і цінних книг Г. П. Нелипа 

1/27
	Василь Якович ВРАЖЛИВИЙ (1903–1937) – письменник, перекладач; жертва сталінських репресій. Справжнє ім'я –  Василь Якович Штанько. Навчався у Харківському робітничому технікумі. Почав друкуватися від 1923 р., відразу привернувши увагу читачів своїми творами. Член літературних угруповань «Урбіно» (1924), ВАПЛІТЕ (1926–1928), «Пролітфронт» (1929–1931). Під час масових репресій після вбивства С. Кірова у грудні 1934 р. письменника разом з його друзями – Г. Епіком, В. Підмогильним, Є. Плужником –було звинувачено у причетності до «контрреволюційної організації». Коли зі Львова переїхала до Харкова родина письменника Антіна Крушельницького (04.08.1878 – 03.11.1937, Сандармох), вона на перший час теж знайшла прихисток у квартирі В. Вражливого. Це було підставою для звинувачення його тодішніми органами держбезпеки в тому, що він створив «явочний пункт для шпигунів і диверсантів». У 1935 р. В. Вражливого було засуджено до 10 років ув’язнення, яке відбував у Соловецькому концтаборі (РФ). Згодом був повторно засуджений; 9 жовтня 1937 р. до 20-ї річниці жовтневого перевороту (за іншими даними – 08.12.1937) його, як і сотні інших чесних письменників, було розстріляно в урочищі Сандармох. Реабілітований посмертно в 1956 р.