Субота, 13 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим

та міста Севастополя

 

image

Дев’ять років тому росія розпочала збройну агресію проти України. Все почалось в Криму. Диверсійні групи країни-агресора почали спроби захопити кримський півострів. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Організатором акції був лідер Меджлісу Рефат Чубаров. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні російські військові формування. А на початку березня українська Держприкордонслужба повідомила про кількасот кримських татар, які виїхали на територію материкової України.

Московська пропаганда постійно стверджує, що «Крим споконвічно російський», і чимало людей на Заході (й не тільки) вірить цьому міфу. Але насправді це на відповідає дійсності.

Російська імперія у 1783 році ліквідувала незалежність Кримського ханства і захопила його територію. На момент розпаду імперії в 1917 році кримські татари зробили спробу відновити свою державність, на заваді чого стала «біла» Росія. Українські війська під проводом полковника Болбочана займали Крим, але не втримали його. Натомість більшовики після своєї перемоги у громадянській війні вирішили залучити кримських татар на свій бік й у жовтні 1921 року створили Кримську Автономну РСР у складі Російської РФСР. Втім, уже під час Другої світової війни москва звинуватила весь кримськотатарський народ у «посібництві німецько-фашистським окупантам» і депортувала його представників, разом з кримськими вірменами, греками, болгарами та деякими іншими на Схід Радянського Союзу. А 30 червня 1945 року Кримську АРСР було ліквідовано, і замість неї створено Кримську область.

До 1954 року Кримська область входила до складу РРФСР, а «на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією» москва вирішила передати її до складу УРСР. Передачу провели з дотриманням всіх тодішніх процедур, і спроба нинішніх московських юристів проголосити її «недійсною» критики не витримує.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, 54 % кримчан проголосувало за незалежність України. Вже у незалежній Україні назву автономії змінили на «Автономна Республіка Крим» (АРК). До Криму почали повертатися кримські татари, депортовані у 1944 році. Проте справжніми господарями на рідній землі стали не вони, а зайшлі люди, котрі поселилися в їхні домівки і не мали наміру повертати власності тим, кому вона по праву належить.

При владі в АРК опинилися люди, орієнтовані на москву, а не на Київ, причому півострів фактично взяли в свої руки кримінальні клани, тісно пов’язані з російським злочинним світом, і зі спецслужбами росії.

Анексія Криму стала першим проявом російського експансіонізму, вона була незаконною у 2014 році і такою ж незаконною залишається й сьогодні, – саме з цієї анексії розпочалася війна РФ проти України. Зараз відбуваються переслідування в Криму, масові порушення базових прав людини, утиски кримськотатарської спільноти, її лідерів та активістів. Все це прямо суперечить міжнародному праву. Від початку російської окупації силовики проводять масові обшуки у представників кримськотатарського народу. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за дев’ять років зафіксували 233 переслідуваних у кримінальних справах, більшість стосується саме кримських татар. Із 2014 року за сприяння судів півострова до різних строків ув’язнення засуджено десятки активістів. За грати потрапили абсолютно різні люди. Окремо варто згадати «справу Хізб ут-Тахрір» – мусульманської організації, забороненої в Росії як екстремістської. За звинувачення в причетності до діяльності цього об’єднання судили понад 20 людей.

З початку окупації Криму російськими військами ми бачимо широкий спектр порушень прав людини, практично щодо всіх прав, як цивільно-політичних, так і соціально-економічних. За період з 2014 року в Криму внаслідок переслідування окупаційної влади зафіксували 58 загиблих осіб, 28 з яких – представники кримськотатарського народу. 21 особа зникла безвісти, у тому числі 15 – кримські татари, з яких 9 осіб оголошено в розшук.

За роки окупації влада країни-агресора засудила 40 представників кримськотатарського народу, 19 осіб мають обмеження або випробувальний термін, ще 48 людей нині перебувають у СІЗО.

За інформацією політичного та громадського діяча України, одного із провідників кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва, від початку окупації півострів покинуло понад 20 тис. кримських татар.

26 лютого, 2020 року Президентом України Володимиром Зеленським було підписано Указ №58/2020, про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

До цієї дати в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано віртуальну книжкову виставку.

На виставці представлено документи із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Інформацію підготувала

завідувач відділу обслуговування користувачів

Оксана Круліковська

1/60

Абдулаєва, Гульнара Анвярівна.

25 відомих кримських татар: від кримського ханства до сьогодення / Гульнара Абдулаєва. – Харків : Фоліо, 2021. – 284, [2] с. : іл. – (Знамениті).

 

Шифр зберігання: А820953

 

Кримські татари. На долю цього народу випало чимало випробувань... Боротьба за виживання, династичні війни, міжусобиці, намагання побудувати впливову державу, майже тисячолітнє протистояння з Російською імперією, що продовжується й сьогодні...

Ця книга присвячена кримським татарам, завдяки діянням яких кримськотатарська держава і народ увійшли у всесвітню історію, і яких народ пам’ятатиме вічно.