Четвер, 25 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 90-річчя від дня народження П. П. Ребра (1932 – 2014), українського письменника, драматурга, літературознавця, перекладача, громадсько-культурного діяча

 

Сміх – це шабля, це кресало,

Це душі пальне.

А без нього навіть сало,

Вибачте, дурне. 

 

Петро Ребро

  

imageПетро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 р. в селі Білоцерківці на Запоріжжі. Після закінчення Запорізького педагогічного інституту служив в армії, деякий час викладав у школі рідну мову. У 1950-их рр. Петро Павлович працював у редакціях обласних газет. З 1959 р. – старшим редактором в обласному книжково-газетному видавництві, в обласному управлінні культури, з 1967 р. – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України (яку очолював понад 30 років). Був засновником і головним редактором альманахів «Хортиця», «Спокута», «Дніпровські сміховини», «Козацькі читання», «Пересмішник» та інших.

Петро Ребро – один  із засновників обласної організації Товариства української мови «Просвіта» і Асоціації національно-культурних товариств Запорізької області (очолював 15 років), був президентом (кошовим) Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ».

Ним виховано цілу плеяду талановитих літераторів та засновано ряд літературно-мистецьких свят, зокрема, «Поетичний травень».

Почав друкуватися з 1946 року. Тоді, у газеті «Зірка» опублікували його дитячі вірші, а перша збірка «Заспів» побачила світ у 1955 р.

За довгі роки творчості він став автором збірок ліричних і сатиричних поезій: «Вітер з Дніпра» (1957), «Проти шерсті» (1958), «Родичі сонця» (1961), «Проміння серця» (1962), «Перо під ребро» (1963), «Гірке причастя» (1964), «Людяність» (1965), «Запорізька веселка, «Заячі вуса» (1967), «Вогнярі» (1971), «Порохівниця» (1972), «Могорич» (1974), «Криця» (1975), «Листи до земляків» (1976), «Гаряча прокатка», «Побратимство» (1979); драматичної поеми «Заграва над Хортицею» (1980); книжок нарисів і віршів «У сусідів по планеті» (1960), документальних повістей «Грім над Запоріжжям», «Ніжна сталь» (1969); книжок для дітей «Сонечко», «Чому заєць косоокий» (1958), «Найсмачніші огірки» (1959), «Солов’ята» (1961), «Мій тато - сталевар», «Дірочка від бублика» (1962), «Козацькі жарти» (2010) та ін.

З середини 1980-х рр. гуморист зосередився в основному на одній темі, а саме – на темі запорозького козацтва, писав і про козаків-січовиків минулого, і про козаків наших днів. Саме у цій царині він себе знайшов і визначився як першокласний гуморист. Із 1993 по 2001 рр. видав 9-ть книжок «Козацьких жартів». В цій серії привертає увагу жанрове розмаїття гумористичних творів П. Ребра. Тут є і гуморески, і фейлетони, і співомовки, і притчі, і пісні, і прозові й віршовані мініатюри. І все це сповнено козацькою мудрістю, приперчене добродушною запорізькою іронією, заквашене січовою волелюбністю.

В останні роки побачили світ його «Вибрані твори» в 5-ти томах, «Козацькі жарти» у 12-ти книгах, серія літературно-краєзнавчих нарисів «Українська Мекка», дилогія «Тарас Шевченко й Запоріжжя». Крім того, до читача прийшли збірки поета «Острів Байди», «Моя Білоцерківка» (лірика), «Помаранчевий сміх» (фейлетони й гуморески), «Ображений гусак» (байки), «Веселі дуелі» (пародії), «Петрів батіг» (епіграми), «Веселиця» (твори для дітей). Його книга «Веселиця» видана в серії «Золота колекція української поезії для дітей».

Петро Павлович працював також у жанрі поетичного перекладу. Зокрема, переклав українською мовою вірші башкирського поета Салавата Юлаєва «Рідна сторона», «Соловей», «Стріла», «Кош».

Останні десять років Петро Ребро був керівником (головним редактором) науково-редакційного підрозділу з підготовки та випуску серії книг «Реабілітовані історією». За його редакцією побачили світ 4 книги названої серії, тритомник «Повернені імена», десять випусків альманаху-щорічника «Спокута» та ін.

 Петро Павлович Ребро­ – лауреат літературних премій: імені С. Руданського (2006), імені І. Нечуя-Левицького, імені П. Тичини, імені Остапа Вишні, імені гетьмана П. Сагайдачного, імені С. Олійника, імені М. Нагнибіди, імені В. Лісняка, імені М. Андросова.

Олесь Гончар в свій час відзначив, що від  творів Петра Ребра  «віє теплим і веселим і тими просторами, де живуть люди, славні люди, що і в добрі, і в скруті здатні сміятися».

 Помер Петро Павлович Ребро 22 березня 2014 року.

До 90-річчя від дня народження П. П. Ребра (1932 – 2014), українського письменника, драматурга, літературознавця, перекладача, громадсько-культурного діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено  віртуальну книжкову виставку.

Експозиція вміщує найвідоміші роботи письменника та статті  із збірників наукових праць, що розповідають  про його життєвий і творчий шлях. 

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу

соціокультурної діяльності

Юлія Гриценко

1/37

Ребро, П. П.  Заспів : поезії / П. П. Ребро. — Київ : Рад. письменник, 1955. — 81, [1] с.

Шифр зберігання: Б-У Р-31

«Заспів» – це перша збірка молодого поета, що вийшла друком у 1955 році.