Aбонемент

До 80-річчя від дня народження В. О. Яворівського (1942–2021),

 українського письменника, громадсько-політичного діяча

Володимир Олександрович Яворівський народився 11 жовтня 1942 р. в селі Теклівка Крижопільського району Вінницької області.

У 1964 р. закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «українська мова та література».

Трудовий шлях розпочав на посаді редактора одеського радіо. Працював у редакціях низки часописів, кіносценаристом львівського телебачення.

У 1968 р. видав першу збірку повістей і новел «А яблука падають…». Від 1969 р. – член Спілки журналістів України, а з 1971 р. – член Спілки письменників України (СПУ).

Упродовж 1977–1988 рр. працював завідувачем відділу прози, а згодом заступником головного редактора журналу «Вітчизна». У 1988–1989 рр. обирався секретарем СПУ.

З весни 1989 р. Володимир Яворівський – активний учасник громадсько-політичних процесів в Україні. Один із засновників Народного Руху України (НРУ), очолював організаційний комітет, а з 1989 р. був головою Київської координаційної ради НРУ за перебудову.

У 1990-1999 рр. – член та голова (з 1992 р.) Демократичної партії України. Обирався народним депутатом України I–II, IV–VII скликань. У Верховній Раді України V–VI скликань – голова Комітету з питань культури і духовності, VII скликання – голова підкомітету з питань книговидання, книгорозповсюдження та відзначення пам’ятних дат. 

1996–1999 рр. очолював Комітет Державної премії України імені Тараса Шевченка. Протягом 1997–2001 рр. був членом Ради з питань мовної політики при Президентові України. З 2001р. по 2011 р. – голова Національної спілки письменників України.

У творчому доробку В. Яворівського повісті «Вічні Кортеліси» (1981), «З висоти вересня» (1984), «Перед тим, як жити» (2001); романи «Ланцюгова реакція» (1977), «Оглянься з осені» (1979), «Автопортрет з уяви» (1982) «Марія з полином у кінці століття» (1988), «Криза» (2000),  «Найдовша ніч Президента» (2011), «Лягти! Суд іде!» (2013), «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга – велика грішниця, яка стала святою» (2019), «Іван Окаянний: найстрашніші дні гетьмана Мазепи» (2020); збірки нарисів «Крила, вигострені небом» (1975), «Тут, на землі» (1976), «І в морі пам’яті джерело» (1980), «Право власного імені» (1985), «Вовча ферма» (2000), «Що ж ми за народ такий?..» (2001–2010).

Володимир Яворівський тривалий час був ведучим програми «Що ж ми за народ такий?» на телеканалі UA: Київ та авторської програми «Двадцять хвилин з Володимиром Яворівським», що виходила на Першому каналі Українського радіо. Входив до складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

В. Яворівський лавреат Державної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка (1984), літературної премії імені Дмитра Загула (2005). Нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня та Христа Спасителя УПЦ КП, ювілейною медаллю «25 років Незалежності України».

Помер Володимир Яворівський 16 квітня 2021 року. Похований у м. Києві на Байковому кладовищі.

До 80-річчя від дня народження В. О. Яворівського (1942–2021), українського письменника, громадсько-політичного діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком митця.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.

1/50
	Яворівський, В. Твори : у 5 т. / Володимир Яворівський. — Київ : Фенікс, 2008-. Т. 1 : Вічні Кортеліси : докум. повість ; Оглянься з осені : роман ; А тепер - іди : роман / [передм. Л. Талалая ; післямова В. Шкляра], 2008. — 670 с. : іл., [22] арк. фотоіл.   Шифр зберігання: М2576-1   П’ятитомне видання творів українського письменника громадського та політичного діяча Володимира Яворівського вийшло друком у 2008 році. Твори – глибокі й вистраждані, написані багатою образною мовою. Усі ті проблеми нашого буття, що їх порушує автор, постають у художньому слові, але на іншому, глибинному рівні. В оформленні видання використано роботи Івана Марчука. До першого тому увійшли романи «Оглянься з осені», «А тепер – іди», документальна повість «Вічні Кортеліси». Передмову написав Леонід Талалая.