Субота, 1 жовтня 2022

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 155-річчя від дня народження О. С. Маковея (1867 - 1925), українського письменника, публіциста, громадського діяча


imageОсип Маковей — видатний український письменник-реаліст, активний громадсько-політичний діяч кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народився 23 серпня 1867 р. в м. Яворові на Львівщині. Дитячі роки пройшли в рідному містечку, де він здобув початкову освіту. Уже в цей період юнак виявив здібності у навчанні, захоплювався музикою, малюванням, збирав зразки народної творчості.

1885 р. відбулося знайомство О. Маковея з І. Франком, яке відіграло важливу роль в житті майбутнього письменника. Великий Каменяр допоміг йому вибрати свою стежку в літературі.

У 1887 р. Осип став студентом філософського факультету Львівського університету, який закінчив 1893 р.

Згодом влаштувався редактором газети «Зоря», де друкував свої публіцистичні твори та ряд сатиричних фейлетонів. 

У 1895 — 1897 pр. О. Маковей працював редактором газети «Буковина» (м. Чернівці). В цей час написав повість «Залісся», кілька оповідань, збірку поезій «Подорож до Києва». 

У 1897 — 1899 рр. Осип Маковей був одним із редакторів журналу «Літературно-науковий вісник» (м. Львів). 

На початку ХХ ст. переїхав до м. Чернівці, де викладав українську мову й літературу в учительській семінарії. Працював наполегливо й самовіддано, прищеплював учням любов до рідного слова, давав глибокі знання. 

1901 р. вийшла його збірка нарисів і фейлетонів «Наші знакомі», у 1904 р. — збірка «Оповідання». Повість «Ярошенко», в якій автор змалював бої українсько-польських військ проти турецької навали 1621 р. під Хотином була написана у 1905 р. 1910 р. О. Маковей надрукував поему «Тернє», пізніше — «Ревун» (1911). Письменник знав, що його сатиричні твори не до вподоби різним псевдопатріотам, але він був готовий багато стерпіти, щоб тільки принести «користь загалу». 

1910 р. він одержав посаду вчителя у Львівській жіночій семінарії, але через утиски змушений був поступитися місцем праці.

У 1913 р. назавжди покинув м. Львів і переїхав до м. Заліщики, де працював на посаді директора вчительської семінарії до 1925 р. Осип Маковей доклав багато зусиль, щоб цей навчальний заклад отримав нове приміщення, щоб для дітей незаможних батьків організувати інтернат. Своїм чуйним ставленням до учнів та вчителів О. Маковей завоював щиру симпатію й авторитет.

В 1914 р. вибухнула Перша світова війна й Осипа Маковея було мобілізовано на фронт, де він відбував свою армійську службу до 1918 р. 

Після свого звільнення з військової служби, О. Маковей повернувся до Заліщиків. Відбудував школу, почав займатися громадською роботою, організував товариство взаємодопомоги «Сила» (1919 — 1939), яке захищало й допомагало родинам, потерпілим від війни та окупаційної влади.

У лютому 1921 р. Маковея «за зраду держави» та «українізацію» школи, протримали 6 днів у Чортківській тюрмі. Це сильно підірвало його здоров’я. Тільки завдяки своїй популярності педагога і письменника він залишився на посаді директора, продовжуючи писати.

У повоєнні роки письменник видав книжку нарисів з часів війни під назвою «Криваве поле» (Львів, 1921 р.); низку новел «Мухолап», «Дністровий крокодил», «Тяжка операція», «Бічні доходи», «Мирні батьки воєнних дітей», «Свідок», «Ласка», «Тайна у фляжці води» та ряд нарисів і фейлетонів. У 1923 р. вийшла п’ята і остання прижиттєва збірка новел і нарисів «Прижмуреним оком», куди ввійшли сатиричні твори, написані у перед- і повоєнний час.

Осип Маковей створив також ряд праць з етнографії — «Рекрут», «Звичаї, обряди і повір’я святочні в місті Яворові», мовознавства — «Три галицькі граматики», історії — «Матеріали до історії Буковинської Русі». Перекладав з багатьох мов: польської (Адам Міцкевич, Генрик Сенкевич, Еліза Ожешко, Стефан Жеромський), німецької (Генріх Гейне, К. Ф. Майєр), австрійської (Г. Зудерман, М. ЕбнерЕшенбах), французької (Гі де Мопассан, Альфонс Доде, Еміль Золя, Е. М. Прево) та ін.

21 серпня 1925 року Осип Маковей помер. Похований на цвинтарі у Заліщиках . 

Поетична спадщина Осипа Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Інтереси українського народу стояли завжди на першому місці у творчості і громадській діяльності митця. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами. Багато з них ще досі не надруковані і чекають в архівах свого часу.

До 155-річчя від дня народження О. С. Маковея (1867 — 1925), українського письменника, публіциста, громадського діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. Експозиція вміщує найвідоміші роботи письменника та статті з періодичних видань про його життєвий і творчий шлях.


Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу 

соціокультурної діяльності 

Гриценко Ю. А.

1/54

Маковей О. С. Вірші та оповідання. – Центр навчальної літератури. – 2020. – 284 с.

 

Режим доступу: https://www.yakaboo.ua/ua/osip-makovej-virshi-ta-opovidannja.html

До видання увійшли кращі зразки поетичної творчості та малої прози класика української літератури Осипа Маковея.