Понеділок, 8 серпня 2022

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 125-річчя від дня народження Мирослава Ірчана (1897–1937),

українського письменника, публіциста, драматурга, перекладача,

літературознавця, журналіста, історика, видавця

 

imageМирослав Ірчан (справжні прізвище, ім'я та по батькові – Андрій Дмитрович Баб’юк; псевдоніми – Абба, Б'юк, І. Мірко, Юрко Ропша та ін.) народився 14 липня 1897 р. у с. П'ядики (нині село Коломийського району Івано-Франківської області) в селянській родині.

Навчався в початковій сільській школі, потім у Коломийській гімназії. У 1914 р. закінчив учительську семінарію у Львові, тоді ж почав друкуватися.

Від початку Першої світової війни 1914 р. пішов добровольцем до Легіону українських січових стрільців (УСС). У 1918 р. – в Українській Галицькій армії (УГА), а в лютому1920 р. перейшов до Червоної армії, де служив у складі 1-ї галицької бригади червоних УСС.

Навесні 1921 р. переїхав до Києва. Був викладачем у військовій школі, співпрацював із журналом «Галицький комуніст». На сторінках цього журналу друкував статті, нариси й фейлетони як під власним ім’ям, так і під різними псевдонімами.

Протягом 1922–1923 рр. жив у Празі  та навчався у Карловому університеті.

Восени 1923 р., на запрошення прогресивних українських організацій, виїхав до м. Вінніпеґ (Канада), де прожив п’ять років. Редагував журнали «Робітниця», «Світ молоді», друкував політичні огляди в «Українських робітничих вістях». Написав п’єси для постановок Українського робітничо-фермерського дому й видав підручник «Сцена» (1928). Підтримував зв'язки з Україною, регулярно відсилав статті, кореспонденції, хронікальні нотатки в українські журнали «Зоря», «Червоний шлях», альманах «Західна Україна» та ін. У 1924–1925 рр. був один з органiзаторiв і головою заокеанської фiлiї Спілки пролетарських  письменників «Гарт».

Повернувшись у червні 1929 р. в Україну, очолив у Харкові літературну організацію «Західна Україна», редагував однойменний часопис і журнал «Сільський театр».

28 грудня 1933 р. М. Ірчана за приналежність до націоналістичної української контрреволюційної організації заарештували та засудили до десятирічного терміну ув’язнення. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. Тут разом із Лесем Курбасом він працював над виставами «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна, «Аристократи» М. Погодіна, «Інтервенція» Л. Славіна, «Учень диявола» Б. Шоу.

9 жовтня 1937 р. судова «трійка» УНКВС Ленінградської області переглянула справу і повторно засудила його до розстрілу. 3 листопада 1937 р. вирок було виконано. 3 квітня 1956 р. Мирослава Ірчана реабілітовано посмертно.

Як письменник Мирослав Ірчан дебютував у 1914 р. у віденській газеті «Слобода», опублікуваши оповідання «Зустріч», а за чотири роки у Львові з’явилась його збірка «Сміх Нірвани». Він є автором збірок оповідань: «Проти смерті» (1927), «Тайна ночі» (1930), «Матвій Шавала» (1931); повістей: «Трагедія Першого травня» (1923), «Карпатська ніч» (1924), «В бур’янах» (1925); збірки новел: «Фільми революції» (1923);  п'єс: «Бунтар» (1921), «Безробітні» (1922), «Дванадцять» (1923), «Родина щіткарів» («Гази» (1924), «Підземна Галичина» (1925), «Радій» («Отрута» (1927), «Плацдарм» (1931); нарисів: «З прерій Канади в степи України», «Степова база» (обидва – у 1930 р.), «Осінь у димах», «На Західній Україні і в Західній Європі» (обидва – у 1931 р.) та ін. Серед незавершених творчих задумів – великі соціальні романи з життя робітників Америки та Аргентини. Окремі твори письменника перекладено польською, німецькою,  чеською, англійською, болгарською мовами.

 М. Ірчан перекладав українською мовою твори польського поета й публіциста В. Броневського, чеського поета, прозаїка, драматурга Ї. Волькера та ін.

Також з-під пера митця вийшла значна кількість літературних портретів, есеїв, оглядів, рецензій. Серед них: «Перший галицький пролетарський поет» (1923), «Василь Стефаник» (1924), «Камінний хрест» (1924), «Поет в тюрмі» (1926) та ін.

Публіцистика М. Ірчана присвячена героїчним і трагічним сторінкам УСС, важкому становищу галицького селянства в часи польського панування, життю західноукраїнських емігрантів в Америці.

До 125-річчя від дня народження Мирослава Ірчана (1897–1937), українського письменника, публіциста, драматурга, перекладача, літературознавця, журналіста, історика, видавця  в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком митця.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

 відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.

1/56

Ірчан, М. Твори : в 2 т. / Мирослав Ірчан ; упоряд., підгот. тексту і прим. М. М. Острика ; передм. Л. М. Новиченка. — Київ : Дніпро, 1987.

Т. 1 :  Драми, 1987. — 341, [2] с. : іл.

 

Шифр зберігання: А452398-1

До першого тому творів М. Ірчана ввійшли драми «Дванадцять», «Родина щіткарів», «Підземна Галичина», «Радій», «Отрута», «Плацдарм», в яких автор показує боротьбу трудящих Західної України за своє соціальне і національне визволення. Передмову, у якій висвітлено життя і творчість Мирослава Ірчана, написав Л. Новиченко. Вміщено репродукцію портрета Мирослава Ірчана роботи художника Миколи Глущенка.