Aбонемент

До 90-річчя від часу створення 

Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка 

У березні 2018 року минає 90 років з часу створення найбільшого осередку вітчизняної кінематографії – Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. 

Свою роботу кіностудія розпочала як Київська кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) у 1928 році, коли поруч з недобудованим головним павільйоном почались зйомки першого фільму. Ним став «Ванька і Месник» Акселя Лундіна. Цього ж року було знято дві короткометражні художньо-документальні стрічки – «Ясла» Михайла Кауфмана і «Одинадцятий» Дзиги Вертова.

Історія створення кіностудії починається ще у 1925 році, коли Всеукраїнським фотокіноуправлінням (ВУФКУ) було оголошено конкурс на проект кінофабрики. З 20 робіт обрали проект Валеріяна Рикова, в розробці якого брали участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту.

12 лютого 1926 р. постановою Київського окружного виконавчого комітету в районі Шулявки було відведено земельну ділянку, а у березні 1927 р. розпочалось будівництво найбільшої в СРСР кінофабрики. 

Кінофабрика створювалась як комплекс споруд: з великим головним знімальним павільйоном, електростанцією, водонапірною вежею, майстернями та житловим будинком для працівників студії. Будівництво велось за німецьким зразком на 30-гектарному вигоні, де можна було одночасно знімати 24 ігрових та 12 культурфільмів при силі 13 тисяч ампер постійного й 6 тисяч змінного струму.

У 1929 р. було вже знято 10 фільмів, а в 1930 р. вийшов перший  звуковий документальний кінофільм «Симфонія Донбасу» Д. Вертова. З    кінострічки «Сорочинський ярмарок», яка була створена у 1939 році, в  Україні з’явилось кольорове кіно. Саме 1939 року кіностудія була перейменована у «Київську кінофабрику «Українфільм»».

У 1957 році їй було присвоєно ім’я Олександра Довженка.

Від 1993 року – має сучасну назву.

Впродовж десятиріч на кіностудії було знято близько тисячі фільмів, серед яких справжні шедеври, що й до сьогодні складають золотий фонд не тільки вітчизняного, а й світового кінематографу.

Найяскравішими є такі фільми, як «Земля», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою», «В бій ідуть тільки «старики»», «Королева бензоколонки», «За двома зайцями» та ін. Багато з них стали призерами престижних міжнародних кінофестивалів. Зокрема, «Земля» О. Довженка – у номінації художнього кіно і «Людина з кіноапаратом» Дзиги Вертова – у номінації документального кіно, увійшли до скарбниці світового кіномистецтва, ставши кращими фільмами усіх часів і народів. Вищу нагороду Американської асоціації кінокритиків і премію газети «Daily News» – за кращий іноземний фільм, що демонструвався у США у 1944 році, отримав фільм «Райдуга» Марка Донського.

У різні роки на кіностудії працювали відомі режисери - О. Довженко, Д. Вертов, І. Кавалерідзе, І. Савченко, Л. Луков, В. Івченко, І. Пир'єв, М. Донськой, М. Екк, Г. Кохан, Т. Левчук, С. Параджанов, В. Денисенко, Л. Осика, Л. Биков, Ю. Іллєнко, Р. Балаян та ін.; сценаристи – М. Бажан, І. Драч, С. Лазурін, Є. Онопрієнко, О. Сацький, В. Сичевський, О. Корнійчук, Г. Брасюк, В. Охріменко, Ю. Яновський; кінооператори – Д. Демуцький, Ю. Єкельчик, М.

 Топчій, О. Панкратьєв, І. Шеккер; художники – С. Конончук, Г. Нестеровська.