Середа, 11 вересня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).
  «Талант не підвладний часу»:
до 120-річчя від дня народження Миколи Куліша,
українського письменника, драматурга, громадського діяча

«Куліш - драматург був талант
світового масштабу
»
Ю. Смолич

 

image 19 грудня 2012 року виповнюється 120 років від дня народження видатного українського драматурга Миколи Куліша.

Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в с. Чаплинка Херсонської області. Родина жила бідно, Миколі з дитинства довелося служити у панських економіях. Проте матеріальні нестатки не зашкодили здібному хлопцеві закінчити сільську школу.

Зважаючи на неординарні здібності Миколи та його прагнення до навчання, місцева інтелігенція зібрала гроші та відправила у 1905 р. хлопця вчитися у вищу початкову школу в Олешків (Цюрупинськ). У 1908 р. М. Куліш вступив до громадської чоловічої гімназії, де виявив себе як талановитий та всебічно розвинений юнак: випускав рукописний журнал, писав вірші, ставив аматорські вистави. Тут він познайомився і почав товаришувати з І. Шевченком, майбутнім драматургом і прозаїком, відомим під псевдонімом Івана Дніпровського.

Підготовку до вступу в Одеський університет перервала Перша світова війна, тому М. Куліш, замість університету вступив до школи прапорщиків. Закінчивши її 1915 року, він відправився на фронт.

У 1918 р. Микола Гурович Куліш повернувся до Олешок і поринув у культурно-громадське життя: організував культурно-політичне українське товариство «Просвіта» та став його головою. Діяльність «Просвіти» була зосереджена на підтримці українських традицій, звичаїв, мови, освіти. Микола Куліш вже мав чітко сформовані національні пріоритети як у соціальному, так і в культурологічному плані.

Працюючи на початку 20-х років у системі освіти, М. Куліш фактично продовжував просвітницьку діяльність, розпочату в «Просвіті»: організовував школи, відновлював ті, що були закриті під час війни, створював дитячі садки, притулки, писав статті. У цей час він укладає першу українську абетку (буквар) для початкової школи, назвавши її «Первинка». Абетка будувалася на класиці української художньої культури і містила деякі твори самого М. Куліша.

Перебуваючи на посаді, яка вимагала постійних поїздок по району, Микола Гурович на власні очі бачив страшну трагедію голоду 1921 року. Побачене спонукало драматурга до написання першого твору — драми «97». П’єса М. Куліша «97» вперше з'явилася на сцені у 1924 році, а 1925 року, лише за рік після написання, «97»було поставлено в Нью-Йорку та інших містах США. Разом із наступними п'єсами «Комуна в степах» (1925), «Прощай село» (1929–1930) вона склала своєрідну трилогію про життя українського села 20-х років минулого століття.

У своїй подальшій роботі письменник звертається до міської тематики, втілюючи її в комедіях та сатирах («Отак загинув Гуска»,«Хулій Хурина», «Зона», «Вічний бунт»). Із часом на зміну сатиричній лінії в творчості М. Куліша приходить лірична: у 1929 р. з'являється «Патетична соната». Твір висвітлює роль інтелігенції під час бурхливих революційних подій та громадянської війни. Останнім драматичним твором М. Куліша, який побачили глядачі за його життя, стала соціальна драма «Маклена Граса», написана 1933 року.

Найчастіше п'єси Куліша ставилися у театрі «Березіль», адже Лесь Курбас вважав письменника провідним драматургом. Дружба між Кулішем і Курбасом тривала 8 років і мала великий вплив на становлення українського театру в першій половині XX століття.

У своїх творах письменник гостро ставив проблему українізації культурного розвитку свого народу. Така творча діяльність спричинила до виключення М. Куліша з комуністичної партії. Роботу над виданням збірки творів письменника було припинено. У грудні 1934 року письменника заарештували. Всі творчі напрацювання були вилучені. У березні 1935 року Миколу Гуровича засудили до десяти років позбавлення волі. Тяжко хворий він відбував покарання на Соловках. Точна дата смерті письменника невідома. Лише у 1956 році за відсутністю складу злочину письменника реабілітовано посмертно.

Із тринадцяти п'єс Миколи Куліша за його життя не були дозволені до постановки шість. Серед них – «Такі» (рукопис зник під час арешту), «Патетична соната», «Хулій Хурина». Кращі твори драматурга – «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» – мали успіх у глядача, але їх було заборонено до показу.

За роки незалежності Української держави творчість М. Куліша повернулась українському народу в повному обсязі. П`єси митця користуються успіхом у глядачів на сценах українських театрів. Здійснено видання повного зібрання та окремих творів, листів, статей та виступів митця. З'являються нові дослідження про життя і творчість М. Куліша.

Враховуючи значний внесок Миколи Куліша у світову та вітчизняну культуру, Верховна Рада України постановила: урочисто відзначити на державному рівні 120-річчя з дня народження видатного драматурга Миколи Куліша.

У Національній парламентський бібліотеці України з нагоди цієї визначної дати розгорнуто книжкову виставку «Талант не підвладний часу».

Експозиція представляє твори драматурга, матеріали про життєвий і творчий шлях письменника і громадського діяча.

Увазі відвідувачів книжкової виставки запропоновано повне зібрання творів Миколи Куліша, п'єси драматурга, публіцистичні та наукові праці, листи.

Монографії, матеріали наукових конференцій, публікації в періодичній пресі про діяльність видатного письменника розкривають формування творчої особистості митця та громадського діяча, його подальший творчий шлях.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Інформація підготовлена відділом СКД