Aбонемент

Книжкова виставка

«До 155-річчя від дня народження М. К. Пимоненка (1862-1912), українського живописця»

Народився Микола Корнилович Пимоненко 9 березня 1862 р. в передмісті Києва у родині міщанина.

Помітивши здібності до малювання, батьки віддали майбутнього художника до рисувальної школи Миколи Мурашка, відомого художника і педагога.

Микола Пимоненко став одним з найкращих учнів рисувальної школи, познайомився з багатьма відомими художниками-передвижниками, які щороку приїздили до Києва для участі в традиційній виставці. Великий вплив на творчу біографію М. Пимоненка справив І. Рєпін, знайомство з яким відбулося у 1879 р.

Під час навчання у Пимоненка визначився нахил до жанрового живопису. У 1881 р. дев'ятнадцятирічний Микола Пимоненко отримав посвідчення на право викладати рисування у нижчих навчальних закладах.

У 1882 р. молодий художник успішно вступив до Академії мистецтв у Петербурзі. Навчався разом з такими художниками, як М. Врубель, В. Сєров, С. Васильківський. Провчившись в Академії два роки і одержавши за свої роботи дві малі та одну велику срібні медалі, Пимоненко, на жаль, через хворобу був змушений припинити навчання і повернутися до Києва.

З 1884 року розпочалась педагогічна діяльність Миколи Корниловича у рідній рисувальній школі, яка поєднувалась з активною творчою роботою.

1885 – 1888 рр. стали періодом творчих пошуків художника. Талановитий М. Пимоненко швидко і впевнено вийшов на арену мистецького життя. З кінця 1880-х рр. провідне місце в тематиці художника почали займати теми й сюжет із життя українського села. Полотна М. Пимоненка почали з'являтися на виставках у Києві, Петербурзі, Москві. Високий мистецький рівень автора і реалістичне спрямування привернули до нього увагу митців і критиків.

Етапною в творчості Миколи Пимоненка стала картина «Весілля в Київській губернії» (1891 р.), яка ознаменувала початок художньої зрілості митця. Полотно мало великий успіх і позитивні відгуки критиків.

З 1893 р., за рекомендацією І. Рєпіна, М. Пимоненко – дійсний член Товариства пересувних художніх виставок. З цього часу і до кінця свого життя український художник не пропустив жодної виставки. Дебютував Микола Корнилович на пересувній виставці картинами «Ворожіння» та «Проводи рекрутів» (1893).

Діапазон творчих уподобань Миколи Пимоненка був широким. Він з успіхом працював як жанрист, пейзажист, анімаліст. Крім того, був портретистом. Виконуючи портрети на замовлення, Пимоненко малював друзів та знайомих, відомих у Києві особистостей – О. Терещенка, Л. Бродського, І. Мацнєва. У портретній галереї М. Пимоненка – образи художників В. Васнєцова, М. Мурашка, В. Орловського, «Автопортрет» та інші.

Великих успіхів живописець досяг у пейзажі. Пейзажними творами Пимоненко створив лірико-поетичний образ України, показав її красу в усіх проявах життя.

Микола Корнилович користувався авторитетом серед провідних діячів українського та російського образотворчого мистецтва. У 1904 р. Петербурзька академія мистецтв обрала М. Пимоненка академіком.

1900 р. разом з художниками Х. Платоновим та І. Селезньовим взяв участь у створенні Київського художнього училища і працював у ньому до 1906 р. Протягом 1900 – 1912 рр. Пимоненко викладав рисунок у Київському політехнічному інституті  

Початок нового століття ознаменувався складними творчими пошуками в живописі. Живопис М. Пимоненка набув більшої декоративності, барви ставали звучнішими, а мазок сповнювався сили та широти. Микола Пимоненко здобув широку відомість не тільки в Україні та Росії, але і в Європі. Він надавав великого значення участі у міжнародних виставках, розуміючи, що тільки так можна вивести українське мистецтво у широкий світ. У 1910 р. митцю вручили найвищу нагороду міжнародної художньої виставки в Парижі – велику Золоту медаль.

9 березня 1910 р. у Києві було урочисто відзначено 25-річчя творчої та педагогічної діяльності Миколи Пимоненка. На адресу ювіляра  надійшла велика кількість привітань, у тому числі від Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, Товариства мюнхенських художників. Поздоровити Миколу Корниловича з творчим ювілеєм приїхали депутації з Москви, Петербурга, Харкова, Одеси.  

Після ювілейних урочистостей і гучних успіхів на виставках у митця ніби відкрилося нове дихання, розкрилися нові можливості, він із натхненням працював.

26 березня 1912 р., у п'ятдесят років, у повному розквіті творчих сил Микола Корнилович помер. Похований на Лук'янівському кладовищі.

Залишилася велика творча спадщина митця – понад тисяча робіт, які зберігаються в музейних колекціях не тільки України, але і світу,  у багатьох приватних зібраннях.

З нагоди 155-річчя від дня народження Миколи Пимоненка в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку.

Представлені видання знайомлять з живописними роботами Миколи Пимоненка, представленими в музейних колекціях, презентують документи, фото та ескізи з приватних зібрань.

Наукові розвідки, матеріали конференцій та статті періодичних видань знайомлять з життєвим і творчим шляхом видатного художника, визначають його місце в українському живописі та вітчизняній культурі.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися  електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2 поверх.

Термін експонування: 9 – 29 березня   2017 р.

Інформація підготовлена відділом СКД