Aбонемент

«До 130-річчя від дня народження Г. І. Нарбута (1886 – 1920), 

українського художника-графіка»

Георгій Іванович Нарбут народився 25 лютого 1886 року на Сумщині в дворянській родині. З дитинства у Георгія пробу­дилося бажання малювати. Він захопився копіюванням шрифтів, вивченням історії Укра­їни, цікавився генеалогіями, гербами та архівними документами.

У 1906 році після закінчення гімназії разом з братом Володимиром він вступив до Петербурзького університету. У Петербурзі майбутній художник  познайомився з відомим книжковим  ілюстратором І. Білібіним, який став його наставником і учителем.

Перейнявши від Білібіна технічні основи книжкового оформлення, Г. Нарбут перевершив його у графічному вмінні і майстерності. На основі українських національних традицій, зокрема стародруків і народного мистецтва, він створив власний стиль.

Успіх прийшов до молодого художника після оформлення книжкової серії на  замовленням московського видавця  І. Кнебеля. 1910 року Г. Нарбут їде в Мюнхен на навчання у приватній школі Ш. Холлоші.

Міжнародне визнання до Георгія Івановича Нарбута  прийшло у 1914 році.  На всесвітній книжковій виставці в Лейпцигу  він був нагороджений золотою медаллю і дипломом.

Творча продуктивність Г. Нарбута в 1914 – 1917 рр. була надзвичайно високою. З любов'ю і захопленням Георгій Іванович  працював над ілюстраціями до книг на українську тематику, які видавалися в Петербурзі: «Давня архітектура Галичини» (1915), «Старовинні садиби Харківської губернії» (1916), обкладинки і  малюнки до «Малоросійського гербовника» (1914 – 1916). Виконав оригінальні, по­значені багатою творчою фантазією і тонким гумором обкладинки і малюнки до байок І. Крилова та казок Г.-К. Андерсена (1912).

1917 року художник започаткував знамениту графічну серію «Українська абетка» і протягом року виконав 15 аркушів до «Української абетки». На основі шрифтів стародрукованих книг він створив новий український шрифт, який згодом назвали «нарбутівським». Робота над «Абеткою» була перервана революційними подіями і повернутись  до неї митець зміг  лише у 1919 році.

У березні 1917 року Георгій Іванович  Нарбут переїхав в Україну, оселився в Києві і поринув в українське життя.  Разом із М. Бойчуком, О. Мурашком, М. Бурачеком, братами Кричевськими він був обраний до складу професорів Української академії мистецтв. Очолював графічну майстерню, був головою комісії з організації му­зею Б. та В. Ханенків.

Із перших днів становлення української державності художник брав участь у створені грошових знаків, марок, державного герба і печатки України, поєднуючи цю працю з ілюструванням періодичних видань, книг, створенням станкових графічних композицій.

Протягом 1919 – 1920 pоків Г. Нарбут продовжував ілюструвати журнали, зокрема журнал «Мистецтво». Обкладинки  до журналів у виконанні  Нарбута  створювали   самобутнє обличчя видань.

На жаль, художнику не вдалося здійснити останній свій задум –  ілюстрування «Енеїди»  І. Котляревського. Він встиг виконати лише одну ілюстрацію із запланованих дванадцяти.

У травні 1920 року Г. Нарбут помер.  Похований на Байковому кладовищі.

Проживши всього 34 роки,  Георгій Іванович Нарбут зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва. Художнику вдавалися і книжкові мініатюри, і державна символіка, і силуетна графіка, і живопис.

Національна парламентська бібліотека України до 130-річчя від дня народження Георгія Івановича Нарбута  підготувала книжкову виставку.

Документи, представлені в експозиції, знайомлять з  творчим і життєвим шляхом українського художника-графіка, одного із засновників Української академії мистецтв Георгія Нарбута.

Наукові монографії розкривають роль  митця в українській культурі, формуванні національної мистецької освіти та створення ним самобутнього стилю української книжкової графіки.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами. 

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 3 березня – 15 березня 2016 р.

Інформація підготовлена відділом СКД