Aбонемент

130 років від дня народження Михайла Бойчука (1882–1932), 
українського художника-монументаліста, живописця, графіка

«Довершений твір мистецтва не археологія.

А вічно жива правда.»

М. Л. Бойчук

Михайло Бойчук – визначна постать в історії українського національного мистецтва. Його життя – це драматична, але сповнена силою духу книга, осягнути зміст якої досить непросто. 

Михайло Львович Бойчук народився 30 жовтня 1882 року в селі Романівка на Тернопільщині. Ще в дитинстві почав займатися малюванням. Його талант не залишився непоміченим, і за сприяння художника Юліана Панькевича у 1898 році юний Михайло переїхав до Львова, де вперше познайомився із церковним мистецтвом – іконописом та книжковою мініатюрою. Вже тоді Бойчук виявив зацікавлення візантійськими витоками українського християнського мистецтва.

У Львові Бойчук починає самостійно працювати.

Одержавши матеріальну допомогу від Наукового товариства ім. Шевченка та митрополита Андрея Шептицького з 1899 року навчається у Віденській Академії мистецтв. Згодом, за наполяганням І. Труша, переходить до Краківської академії, де впродовж 1899–1904 рр. навчається у Ф. Цинка, Ю. Унежного, Л. Вичуловського.

Закінчивши Краківську академію зі срібною медаллю, Михайло Бойчук їде вчитися до Мюнхенської академії (1906–1907 рр.), потім – до Парижу (1908–1911 рр.), де удосконалює свою майстерність (академія Рансона), вивчає архаїку, давньоукраїнське та українське народне мистецтво. У 1909 році засновує у Парижі майстерню неовізантійського мистецтва й очолює групу молодих художників, які заснували школу "Renovation Byzantine", що мала на меті відродження візантійського мистецтва на українському грунті.

У 1910–1911 роках Михайло Львович відвідує Італію, де вивчає твори монументального мистецтва, передусім періоду проторенесансу, опановує різні технічні прийоми в темпері та фресці.

1911 року М. Бойчук повертається до Львова, починає працювати у заснованому Андреєм Шептицьким Національному музеї. Митець реставрує старі ікони, удосконалює свою майстерність живописця, створює школу ідейних послідовників, розписує каплицю Діяковської бурси у Львові, церкву монастиря отців Василіян села Словіти, створює композицію «Тайна вечеря», ікону «Покрова Богородиці», в якій зобразив свого покровителя Андрея Шептицького та свій автопортрет.

Михайло Бойчук відіграв значну роль у заснуванні і розбудові вищої мистецької освіти в Україні. 1917 року він бере участь у заснуванні Української академії мистецтв, стає професором майстерні монументального живопису. З 1924 року – професор Київського художнього інституту.

Михайло Бойчук заклав основи українського монументального мистецтва. З його іменем пов'язане виникнення творчого об'єднання художників-монументалістів, відомих як "бойчукісти". Саме завдяки бойчукістам Україна у 20–30-х роках вийшла на широкий простір світової культури, про що свідчать численні виставки, в яких брали участь послідовники й учні Михайла Бойчука, велика кількість публікацій, присвячена бойчукізму як мистецькому явищу.

Серед його учнів і послідовників – брат Тимофій Бойчук, Кирило Гвоздик, Сергій Колос, Олександр Мизін, Оксана Павленко, Онуфрій Бізюков, Микола Рокицький, Іван Падалка, Василь Седляр та ін.

Разом із учнями Михайло Бойчук брав участь у розписах Луцьких казарм у Києві (1919), виконував розписи павільйону на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, в санаторії імені ВУЦВК на Хаджибеївському лимані в Одесі (1928), Червонозаводському театрі в Харкові (1933–1935).

Однак бачення розвитку українського мистецтва Михайла Бойчука на той час йшло врозріз із офіційною концепцією «соціалістичної культури». На початку 1930-х років він та його послідовники були репресовані. Самого художника-педагога після тривалих допитів у катівнях НКВД у Києві розстріляли як ворога народу в 1937 році.

До 130-річчя з дня народження видатного українського художника, фундатора українського монументального мистецтва Михайла Бойчука в Національній парламентській бібліотеці України створено книжкову виставку, яка знайомить із життєвим і творчим шляхом видатного художника.

До уваги читачів мистецтвознавчі статті, наукові дослідження і розвідки, викладені у збірках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій.

Представлені документи дають можливість ознайомитись із невідомими сторінками біографії Михайла Бойчука, дослідити особливості художнього стилю, а також дізнатися про реставраційну і педагогічну спадщину митця.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформація підготовлена відділом СКД