Aбонемент

Книжкова виставка

До 1000–річчя від дня смерті князя Київського Володимира Великого

Князь Володимир  (християнське ім’я Василь) Святославович (рік народження невідомий – 15 липня (за старим стилем) 1015 р.) – визначний державний діяч давньої Русі. За своїм походженням був молодшим  сином київського князя Святослава Ігоревича  та онуком київської княгині Ольги.

Ставши  єдиновладним правителем величезної Давньоруської держави (близько 980 р.), Володимир розпочав реформи, метою яких було об’єднання всіх земель, укріплення центральної влади та зростання могутності країни.

Князь Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі, приєднавши до складу держави союзи східнослов’янських племен і племенні княжіння. Пізніше Володимир Святославович провів адміністративну реформу, яка забезпечила територіальну єдність та цілісність держави.

З метою захисту своєї величезної країни від зазіхань сусідів, зокрема зі сходу, князь Володимир почав будувати прикордонні міста та укріплення. Завдяки фортифікаційним спорудам  війна з печенігами принесла київському князю військову славу, яка з часом міцно закарбувалася у народних переказах.

Завершивши вирішення питань захисту держави, князь Володимир приступив до радикальних перетворень, пов’язаних з ідеологією та законодавством країни. З його ініціативи розпочалася грунтовна релігійна реформа, яка тривала багато років. В середині 980-х років князь почав схилятися до однієї з світових релігій – християнства. Традиційно часом введення християнства на Русі вважається 988 р., хоча це був тривалий і не завжди мирний процес.  Запровадження державної релігії в Давньоруській державі вивело країну на міжнародний рівень та забезпечило успіх багатьох заходів зовнішньої політики руських князів.  За заслуги перед християнською церквою Володимир був прирівняний до сомну православних святих і прозваний «рівноапостольним».

Керуючи державою протягом 35 років, провівши ряд ефективних  реформ, Володимир Великий започаткував карбування власної монети з зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба; розбудував та укріпив свою столицю – Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі – Церкву Богородиці або Десятинну церкву, розбудовано «місто Володимира» з князівськими палацами та громадськими будівлями.

Згідно з відомим літописом «Повість временних літ» Володимир мав 12 синів та 9 доньок. Найбільш відомим з них став Ярослав Мудрий.  В останні роки життя проти Володимира Святославовича кілька разів піднімалися повстання, зокрема на чолі з його сином Ярославом та племінником Святополком.

Помер князь 15 липня (за старим стилем) 1015 року в селі Берестові під Києвом і був похований у Десятинній церкві.

У 2015 році виповнюється 1000 років від дня смерті князя Володимира Великого. З нагоди відзначення цієї дати та на виконання Указу Президента України «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України» Національна парламентська бібліотека України організувала книжкову виставку.

В експозиції представлені наукові монографії та публікації, які досліджують державотворчу діяльність князя Київського Володимира Великого, вплив його політики на події української історії,  на політичний та економічний розвиток Європи, вшанування пам`яті видатного  державного діяча.

На виставці представлені документи і публікації із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх.

Термін експонування:  21 липня – 14 серпня 2015 р.

Інформація підготовлена відділом СКД