Неділя, 15 листопада 2026

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 90-річчя від дня народження Миколи Вінграновського (1936–2004),

українського письменника-шістдесятника, поета, кінорежисера, сценариста, кіноактора

 

imageМикола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині м. Первомайськ) Миколаївської області. У 1955 році закінчив десятирічну школу  і того ж року вступив на акторський факультет Київського театрального інституту мистецтв імені І. К. Карпенка-Карого. Згодом продовжив навчання у ВДІКу – в майстерні видатного режисера Олександра Довженка.

Повернувшись після навчання до Києва, М. Вінграновський працював на кіностудії імені Олександра Довженка як кіносценарист, режисер та актор. Найвідоміша роль М. Вінграновського – Іван Орлюк у фільмі «Повість полум'яних літ» (1961, сценарій О. Довженка, постановка Ю. Солнцевої), який було відзначено преміями на міжнародних кінофестивалях у Каннах, Лондоні, Лос-Анджелесі. Далі були акторські роботи в стрічках: «Сейм виходить з берегів» (1962) – роль Миколи Дончака, «Берег надії» (1967) – роль Вацлава Купки, «Дума про Британку» (1970) – роль Несвятипаски. Як режисер Микола Вінграновський збагатив український кінематограф шістьма художніми та вісьмома документальними фільмами. Значний інтерес становлять його документальні розвідки та стрічки пам'яті, зокрема «Слово про Андрія Малишка» (1983), «Щоденники О. П. Довженка» (1993, у співавторстві з Л. Осикою), а також серія історичних портретів: «Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993), «Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи» (1994), «Галич – столиця князя Данила Галицького» (1995) та «Гетьман Сагайдачний» (1999).

Поетичний дебют Миколи Вінграновського відбувся у 1957 році на сторінках журналу «Дніпро». Згодом його твори публікувалися в часописах «Жовтень» (нині «Дзвін»), «Вітчизна» та «Прапор» (нині «Березіль»). Справжній успіх молодому поету принесла добірка з 12 віршів «З книги першої, ще не виданої», надрукована 7 квітня 1961 року в газеті «Літературна Україна». Вже за рік, у 1962 році, вийшла друком його перша збірка «Атомні прелюди». У наступні десятиліття багатогранний поетичний талант митця розкрився у книгах «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Губами теплими і оком золотим» (1984),  «Вибране» (1986), збірці любовної лірики «Цю жінку я люблю» (1990) та інші.

Яскравим і самобутнім є доробок Миколи Вінграновського для дітей. Справжнім дарунком для малечі стали збірки «Андрійко-говорійко» (1970), «Літній ранок» (1976), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1981), «На добраніч» (1983), сповнені щирого тепла й поетичної магії. Найкращі з цих творів витримали випробування часом і сьогодні внесені до шкільної програми з української літератури.

Вагоме місце у спадщині автора посідають його прозові твори. Читацьке визнання здобули психологічні повісті «Первінка» (1973), «Сіроманець» (1977), «У глибині дощів» (1985), історичний роман «Северин Наливайко» (1996) та нарис «Чотирнадцять столиць України» (1997).

Відомий Микола Вінграновський як перекладач із грузинської та молдовської мов, а його власні твори перекладено естонською, литовською, чеською, англійською та багатьма іншими мовами світу. Найповніше тритомне видання «Вибраних творів» письменника побачило світ у 2004 році.

Микола Вінграновський – член Національної Спілки письменників України (1962), лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984), премії фундації Антоновичів (США, 1993) та літературної премії «Благовіст». У 1997 році йому присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України. Деякий час він очолював українське відділення ПЕН-клубу та входив до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Помер Микола Вінграновський 26 травня 2004 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Пам'ять про письменника-шістдесятника та кінорежисера жива й сьогодні. У 2008 році створено благодійний фонд ім. Миколи Вінграновського з метою збереження й популяризації його творчої спадщини й підтримки талановитої молоді в сфері української літератури, історії, культури, мистецтва. На його честь названо вулиці в Києві, Миколаєві, Білій Церкві, Первомайську. Ім'я Миколи Вінграновського носить Первомайська загальноосвітня школа № 17, а на її фасаді встановлено меморіальну дошку.

З нагоди 90-річчя від дня народження Миколи Вінграновського (1936–2004), українського письменника-шістдесятника, поета, кінорежисера, сценариста, кіноактора в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого розгорнуто книжкову виставку, яка експонує найвідоміші його твори та містить видання, що розкривають життєвий і творчий шлях митця.

На виставці представлені документи й публікації з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 07 листопада – 30 листопада 2026 р.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Тетяна Кириленко