Aбонемент

«Живописні поеми І.С. Їжакевича»

З 9 жовтня вересня 2026 року у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1, експонується виставка присвячена життю і творчості видатного народного художника України, іконописця та майстра графіки — Івана Сидоровича Їжакевича (1864–1962).     

Іван Їжакевич — постать-титан в історії українського мистецтва. Його творчий шлях тривав понад сім десятиліть і став сполучною ланкою між класичною живописною традицією XIX століття та мистецькими пошуками XX століття. Людина виняткового обдарування, він залишив по собі багату й багатогранну спадщину, у якій гармонійно поєдналися глибока духовність, любов до рідної землі та тонке відчуття народної душі.

Народився Іван Сидорович Їжакевич 8 січня 1864 року в селі Вишнополі (нині – Тальнівського району Черкаської області).  Після закінчення церковнопарафіяльної школи майбутній митець вирушив до Києва до свого двоюрідного дядька, який писав ікони.  У 1872–1876 роках юний Іван навчався в іконописній школі Києво-Печерської лаври, здобуваючи добрі практичні навички та певні теоретичні знання. Задля вдосконалення своєї майстерності юнак вступив до Київської рисувальної школи Миколи Мурашка і як один з найкращих учнів у 1882–1884-х брав участь у реставрації фресок 12 століття Кирилівської церкви в Києві. У 1884–1888 роках Іван Їжакевич був вільним слухачем Академії мистецтв, упродовж 1888–1917-х він створював для популярних періодичних видань ілюстрації, присвячені історії та побуту українського народу. Серед малюнків художника, створених для часопису «Нива», були ілюстрації до поем Тараса Шевченка «Причинна», «Гайдамаки» й «Катерина».

У 1905–1906 роках викладав в іконописній школі Києво-Печерської лаври. За ескізами й під керівництвом Івана Їжакевича його учні виконали розписи монастирської церкви Всіх Святих та Трапезної палати із церквою Преподобних Антонія і Феодосія. Іван Їжакевич є автором низки живописних творів із зображеннями київських пам’яток архітектури, репродукції яких у 1910-х роках київські видавництва розміщували на поштових листівках. На виставці «Хто як Бог?: образ Архистратига Михаїла в національній історії та культурі», що діє в Національному музеї історії України, представлена поштова картка з репродукцією картини Івана Їжакевича «Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря».

У 1930-ті на замовлення музеїв Харкова, Києва та Дніпропетровська художник створив низку полотен на історичні теми. Для Київського історичного музею це були картини «Рада роду», «Кирилівська стоянка», «Повстання киян в 1113 році», «Повстання Мухи в Галичині», «Кияни в 1472 році не пускають до міста Мартина Гаштольда». 

Іван Їжакевич — справжній народний ілюстратор, чиї канонічні роботи до творів Тараса Шевченка («Кобзар»), Лесі Українки, Івана Франка та Григорія Квітки- Основ'яненка  сформували зоровий образ української класичної літератури.

У своїх картинах художник з особливою теплотою відтворював побут, звичаї, обряди українського села та доленосні сторінки нашої історії. Іван Сидорович був не лише видатним митцем, а й головою великої, дружної родини. Для декількох поколінь його нащадків високі моральні та мистецькі орієнтири прадіда стали головною родинною цінністю. Особливим акцентом експозиції є висвітлення того, як сьогодні нащадки художника гідно й дбайливо бережуть пам'ять про свого геніального прадідуся.  Завдяки родинній турботі до наших днів збереглися унікальні архівні матеріали, особисті речі, етюди та спогади, які відкривають Їжакевича не лише як академіка, а й як щиру, мудру та чуйну людину.

У 1905–1956 роках Івана Їжакевич мешкав на Куренівці (сучасна адреса – вулиця Бондарська), де на придбаній земельній ділянці збудував  будинок, що зберігся донині. У цьому помешканні бували Остап Вишня, Фотій Красицький, Василь Касіян, інші відомі культурні діячі.

За спогадами тих, хто знав Івана Їжакевича, до останніх днів він зберігав працьовитість, бадьорість і оптимізм. Про це розкажуть на презентації його онука  і правнучки  які  власне і створили цю унікальну виставку.

Запрошуємо завітати на виставку та доторкнутися до джерел українського таланту!