До 85-х роковин трагедії Бабиного Яру

(з циклу «Шляхами історії»)

29 вересня 1941-го – 85 років тому – в Бабиному Яру почалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту.

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29 – 30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. У ці дні було вбито майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову».

2 липня 1976 року на місці обеліска збудованого 1966 року, було відкрито пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами у Бабиному яру.

У 50-ті роковини трагедії, на пам’ять про жертви мирного єврейського населення Києва, 29 вересня 1991 року в Бабиному Яру був встановлений пам’ятник «Менора».

У березні 2007 року з метою вшанування та увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій на території Бабиного Яру було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Спільно з Заповідником та Посольством Ізраїлю в Україні Український інститут національної пам’яті встановив у Бабиному Яру інформаційно-навігаційні стенди івритом, українською, англійською мовами. Стенди містять мапу території заповідника з позначеними на ній пам’ятниками та пам’ятними знаками й розповідають про трагедію Бабиного Яру, сам заповідник та сучасну меморіалізацію жертв Бабиного Яру в Україні.

До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку. Основою тематичної виставки є: хроніко-документальні й публіцистичні видання, що розкривають сумні факти жахливих подій.

В експозиції представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою :

вул. Михайла Грушевського, 1

загальний читальний зал №1.

Термін експонування:

24 вересня – 09 жовтня 2026 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Анна Сладкова