Aбонемент

До 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова (1841-1895), українського історика, літературознавця, фольклориста, громадського діяча

Михайло Петрович Драгоманов народився 18 вересня 1841 року у місті Гадячі на Полтавщині в родині дворян. Його сестра – письменниця Ольга Пчілка, мати Лесі Українки.

Від народження Михайло зростав і виховувався в українському середовищі: українською мовою розмовляли рідні, знайомі, дворові люди, селяни. Він чув українські пісні та казки, розповіді про старовину українську, Гетьманщину та Козаччину.

У 1849–1853 рр. – навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де серед інших дисциплін вивчав історію, географію, мови та захоплювався античним світом. Згодом він продовжив навчання у Полтавській гімназії, вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю та освіченістю. Восени 1859 року – вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Ще під час навчання він викладав у недільній школі на Подолі, а після її закриття – у Тимчасовій педагогічній школі.

У 1863 році Драгоманов став членом товариства «Громада». Відомо, що це об'єднання було формою пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української історії, культури, народного побуту і права. Від середини 1860-х років становлення Драгоманова як вченого відбувалося в тісному взаємозв’язку з його публіцистичною діяльністю. У його роботах того часу – історичних, етнографічних, філологічних та соціологічних – мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя.

У 1870-му році Київський університет відправив Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий вчений пробув там майже три, завітавши за цей час до Берліна, Праги, Відня, Флоренції, Гейдельберга, Львова. Це трирічне закордонне турне було надзвичайно плідним для Драгоманова. Після нього він зміг критично оглянути та оцінити свої переконання, зіставляючи їх із науковим західноєвропейським досвідом.

Особливе місце у політично-публіцистичній діяльності Драгоманова займала Галичина. Він намагався «розбудити» галицьке суспільне життя (бо, як він це розумів), підняти рівень суспільної свідомості. Пізніше, через донос – звинувачення в українофільстві та сепаратизмі, Драгоманов був позбавлений кафедри, де він працював на посаді штатного доцента з 1873 року, тож з 1875 р. Драгоманов став політичним емігрантом. Через Галичину і Угорщину він вирушив до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, розпочати випуск української газети. Через рік Драгоманов створив у Женеві суспільно-політичну збірку «Громада». Там було видано 5 томів збірки. Його головною метою було надання великої кількості матеріалів для вивчення України та її народу, його духовних починань та прагнення до свободи та рівності серед світової спільноти.

Михайло Драгоманов є засновником української зарубіжної періодики. Він створив у Женеві «Вільну українську друкарню» і «Женевський гурток» – перший український соціалістичний осередок, який у 1878-1883 роках об’єднав публіциста – Остапа Терлецького, правника і соціолога – Максима Ковалевського, історика, педагога – Якова Шульгина, поета, філософа, громадського діяча – Івана Франка і публіциста – Михайла Павлика. Разом вони видавали громадсько-політичний та науково-літературний збірник «Громада» – перший безцензурний в історії української преси.

Драгоманов був популяризатором спадщини Тараса Шевченка. У 1882 році – видав у Женеві поему «Марія» із власним вступним словом і коментарями – спершу українською мовою, переданою латинським шрифтом, а 1885-го – в перекладі російською. Всього у Швейцарії він видав без цензури 112 назв книг і брошур, у тому числі 37 українською мовою.

Велике значення мала розробка Михайлом Петровичем концепції народності літератури. Він вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості в ній, відмежувався від російського народництва.

Науковець одним із перших в українському літературознавстві звернувся до аналізу романтизму як напряму у мистецтві, що у попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість усною народною творчістю, етнографією та міфологією українців. Таким чином було підготовлено передумови для виникнення та розвитку реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини ХІХ століття.

Михайло Драгоманов є автором понад 2 тисяч творів з різних наукових галузей. Наукові та публіцистичні праці підписував псевдонімами: Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Чудак, М. Т – ов. Припускають, що від одного з них – «Українець» – взяла собі псевдонім Леся Українка, адже поетеса була племінницею М. Драгоманова.

У 1889 році вчений був запрошений викладати на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету (тоді – Князівство Болгарія). Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проекту – Русько-Української радикальної партії (1890). Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук».

Михайло Драгоманов хворів на аневризму аорти, через що йому було важко говорити. Помер науковець 2 липня 1895 року. Похований у Софії за протестантським обрядом.

З нагоди 185-річчя від дня народження українського історика, літературознавця, фольклориста, громадського діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку.

Експозиція репрезентує видання літературно-критичних, фольклористичних та популярних праць М. Драгоманова, а також сучасні наукові видання, які містять матеріали досліджень життя і творчості видатного вченого.

На виставці представлено документи із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 2 поверх.

Термін експонування:

16 вересня – 30 вересня 2026 р.

Інформацію підготувала завідувач відділу

обслуговування користувачів Оксана Круліковська