Aбонемент

До 170-річчя від дня народження Івана Франка (1856–1916), українського прозаїка, поета, публіциста

Іван Якович Франко – видатний український поет, прозаїк, драматург, літературознавець, перекладач, публіцист, доктор філософії та громадсько-політичний діяч. Творча й наукова спадщина митця вражає своєю багатогранністю та масштабом: він є автором понад шести тисяч творів, які увійшли до скарбниці української та світової культури.

Народився І. Франко 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицький район Львівської області) у родині заможного сільського коваля. Початкову освіту здобув у школі села Ясениця-Сільна (1862-1864), згодом навчався у так званій нормальній школі при василіянському монастирі в Дрогобичі (1864-1867) та Дрогобицькій гімназії (1867-1875), яку закінчив із похвальним атестатом.

У 1875 р. вступив на філософський факультет Львівського університету. Під час навчання поринув у громадсько-політичне та культурне життя, співпрацював із часописом «Друг», брав участь у діяльності академічних гуртків. Через свою активну громадянську позицію та поширення прогресивних ідей зазнавав постійних переслідувань з боку австрійської влади й був кілька разів ув’язнений (1877, 1880, 1889, 1892 рр.). Попри перешкоди, Іван Франко продовжував здобувати освіту: навчався у Чернівецькому університеті, а в 1893 р. у Віденському університеті успішно захистив докторську дисертацію під керівництвом професора Ватрослава Ягича.

Перші літературні спроби Івана Яковича припадають ще на гімназійні роки. У першій поетичній збірці «Балади і розкази» (1876) простежується зацікавлення фольклором та соціальною тематикою. Наступна збірка «З вершин і низин» (1887, розширена у 1893) стала важливою подією в українському літературному житті, де поруч із соціально-політичними закликами вміщено глибокі філософські та ліричні цикли.

Лірична драма «Зів’яле листя» (1896) розкрила нові межі таланту І. Франка як майстра психологічної й інтимної лірики. Вершиною ж його поетичної творчості стала філософська поема «Мойсей» (1905), у якій автор висвітлив проблеми провідництва, національної самоусвідомленості та історичної долі українського народу.

Прозовий спадок митця охоплює понад сто повістей та оповідань. Серед них – знаменитий «Бориславський цикл» (повісті «Boa constrictor», «Борислав сміється»), що змальовує важку працю та соціальний протест робітників, історична повість «Захар Беркут» (1883), а також соціально-психологічні романи й повісті «Перехресні стежки», «Для домашнього вогнища», «Основи суспільності». Драматургічні твори Франка, зокрема драма з народнопоетичними мотивами «Украдене щастя» (1890), увійшли до золотого фонду українського театрального репертуару.

Значне місце у спадщині Івана Франка посідає його наукова діяльність. Він є автором фундаментальних праць з історії літератури, мовознавства, етнографії, економіки та соціології. Особливу цінність мають його дослідження давньої української писемності, фольклористичні праці «Студії над українськими народними піснями» та численні літературно-критичні статті. Як перекладач, І. Франко збагатив українську культуру перекладами творів Данте, Шекспіра, Ґете, Байрона, Сервантеса, Арістофана, а також пам’яток індійської та арабської літератур.

Іван Франко брав найактивнішу участь у заснуванні Русько-Української радикальної партії (1890) та виданні багатьох часописів, зокрема «Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Житє і слово», «Літературно-науковий вістник». Своєю багаторічною працею в Науковому товаристві імені Шевченка зробив вагомий внесок у розбудову української науки.

Помер Іван Якович Франко 28 травня 1916 р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

З нагоди 170-річчя від дня народження видатного митця, науковця та мислителя в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка знайомить читачів із багатогранним доробком Івана Франка.

На експозиції представлено зібрання творів письменника, окремі видання його поетичних, прозових і драматичних творів, наукові праці, а також літературознавчі дослідження, біографічні матеріали, монографії сучасних франкознавців і спогади сучасників. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

25 серпня – 30 вересня 2026 р.

Інформацію підготувала зав. сектору відділу

обслуговування користувачів Тетяна Царан