Показ документального фільму режисерки Жанни Бебешко
«Поетеса Оксана Маковець»
21 серпня 2026 рокув Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся показ документального фільму Жанни Бебешко «Поетеса Оксана Маковець» (2013).
Стрічку представила її авторка, режисерка Жанна Бебешко. Адже зустріч із нею це завжди більше, ніж просто перегляд фільму. Її документальні роботи дають можливість не лише дізнатися про людину, а й наблизитися до її внутрішнього світу, почути її голос, відчути те, що залишається між рядками.
Жанна Бебешко ніби веде глядача за собою у світ людських доль, спогадів і переживань, а її розповіді про героїв власних фільмів додають побаченому особливого, дуже особистого звучання. Після таких зустрічей виникає бажання поділитися своїми відчуттями.
Саме такою постала перед глядачами героїня фільму – Оксана Маковець, українська поетеса, членкиня Національної спілки письменників України, громадська діячка, чия життєва дорога пролягла від Львівщини до далекої Америки.
Відстань не стала для неї віддаленням від Батьківщини. Україна залишилася поруч – у слові, спогадах, поезії, любові до рідної землі.
Глядачі дізналися не лише про життєвий і творчий шлях Оксани Маковець, а й почули її роздуми про силу українського слова, пам’ять, любов до України та незламність духу, який не залежить від відстаней і життєвих обставин. З особливим теплом і вдячністю Оксана Маковець згадувала свого чоловіка, який завжди підтримував і схвалював її літературні здібності.
Юрій Маковець за походженням – українець, хоч виріс і здобув освіту в Америці. Колишній військовий, був Президентом компанії «Мікроботикс» (одна з відомих компаній в науковій галузі, пов'язана із мікроробототехнікою..
Особливо символічно, що ця зустріч відбулася напередодні Дня Незалежності України. Адже Незалежність, це не лише кордони й державність. Це наша культура, мова, пам’ять і той внутрішній зв’язок з Україною, який неможливо перервати жодною відстанню.
Завершення зустрічі було особливо зворушливим. Після показу слово взяла двоюрідна сестра Оксани Маковець, яка долучилася до заходу. Її промова стала своєрідним особистим продовженням фільму людини, яка знає Оксану не лише як поетесу, а передусім як рідну людину.
У такі моменти особливо гостро відчуваєш: документальне кіно може зберігати не тільки історію, а й присутність людини – її голос, погляд, думки, тепло.
Сердечно дякуємо Жанні Бебешко за можливість побачити чудовий фільм про Оксану Маковець! Дякуємо гостям заходу та усім, хто цінує українську літературу, документальне кіно та щирі історії про людей, для яких слово стало покликанням зберегти духовний зв’язок із Батьківщиною!
Бібліотека
