
![]() Неділя, 9 серпня 2026
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | До 85-річчя від дня народження Романа Мар’яновича Лубківського (1941-2015), українського письменника, перекладача, літературознавця, державного діяча
«Учіться рухатись! Горіти! Хай спонукає вічний рух»
Середню школу закінчив у місті Теребовля. Ще навчаючись у десятому класі, друкувався в обласній газеті «Вільне життя». Першим його віршем є «Хвала людині» (1957 р.), а потім були вірші «Балада про червоні маки», «Рідний край», які він так і не включить у жодну зі своїх збірок. У 1963 р. закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Поетичний хист Романа Лубківського інтенсивно розвивався саме під час навчання в університеті. У цей час вірші молодого поета-початківця друкуються у багатьох періодичних виданнях, а саме: «Молодь України», «Ранок», «Дніпро», «Жовтень» та інших. Після закінчення вишу молодий Роман працював редактором у видавництві «Каменяр». Служив у Радянській армії. Далі заступник головного редактора журналу «Жовтень» (від 1990 «Дзвін»). Перша збірка віршів Романа Лубківського «Зачудовані олені» вийшла у видавництві «Каменяр» у 1965 році. А потім були збірки «Громове дерево» (1967, обласна комсомольська премія ім. О. Бойченка), «Ромашка» (1969), «Смолоскипи» (1975), «Звіздар» (1977, премія ім. П. Тичини «Чуття єдиної родини»), «Словацьке літо» (1986), «Карбівня» (1987), «Серпневе яблуко» (1989), «Погляд вічності» (1990, Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка). За ними йшли «Балканський Христос», «Камінне жниво» (обидві – 2001), «Квітень у серпні», «Сто і одна строфа Романа Лубківського» (всі – 2003), «Янголом у снігах» (2005), «Frum Romanum» (2009), «Нічна варта» (2011). У творчому доробку Романа Лубківського є теми, до яких він повертається постійно: зображення національного поступу народу, його безсмертного «духу, що тіло рве до бою»; логічне поєднання честі і краси; зображення епохи і її взаємопроникнення в особистий світ людини; змалювання руху як одвічного людського ділення і утвердження; показ гармонії стосунків у світі людини і світі природи. Завдячуючи йому, український читач пізнав слов`янський поетичний світ. Він видає чи не перші в Україні авторські перекладні антології «Слов`янське небо» (1972), «Слов`янська ліра» (1984). Ці книжки дали нам можливість пізнати феномени слов`янських поетичних культур. Роман Лубківський також відомий як талановитий перекладач. У його творчому доробку переклади з більшості слов’янських літератур, зокрема, творів О. Блока, І. Вазова, Я. Івашкевича, Янки Купали, Десанки Максимович, Лацюноволеського, Ф. Прешерна та інших. Переклав українською мовою драму Юліуша Словацького «Срібний сон Саломеї» та драму Йозефа Вацлава Фріча «Іван Мазепа». Був відзначений преміями: Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду за популяризацію чеської літератури (1984), Павола Гвєздослава за оригінальну та перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу (1988), Максима Рильського (2008), «Art Translationis» за переклади з чеської мови. За перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури йому присвоєно звання заслуженого діяча культури Польщі (1977). Роман Мар`янович займав вагоме місце і у політичній діяльності країни. У 1980 – 1992 роках він – голова Львівської організації Спілки письменників України, член виконавчої ради українського відділення ПЕН-клубу. Був одним із засновників Товариства рідної мови, делегатом Установчого з`їзду Руху. З 1992 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в ЧСФР, потім – у Чеській та Словацькій республіках. З 1997 року по 2001 рік очолював управління культури Львівської облдержадміністрації, у 1996-2000 роках – голова Львівського обласного об`єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка. у 2006-2007 рр. – голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Лубківський був народним депутатом України першого демократичного скликання (1990-1994), членом комісії у закордонних справах Верховної Ради. Саме на його пропозицію 24 серпня 1991 року до зали Верховної Ради було внесено національний прапор України, саме він ініціював запровадження традиції, згідно з якою наші президенти присягають на вірність Україні поклавши руку не тільки на Конституцію, а й на Пересопницьке Євангеліє. З ініціативи Романа Лубківського було відновлено пам`ятні місця, пов`язані з Маркіяном Шашкевичем, Богданом-Ігорем Антоничем; без нього не було б музею Михайла Грушевського, пам`ятників Юрію Дрогобичу, Українським Січовим Стрільцям у Карпатах, на Маківці, не було б ще десятка, а, може сотень справ, через які наново постали перед нами Іван Франко, Соломія Крушельницька, Богдан Лепкий та інші великі наші попередники. Ще один серйозний проєкт, яким опікувався Роман Лубківський, − це створення музею літератури у Кременці. Моральною та інтелектуальною підставою для створення такої літературно-історичної скарбниці є знаменні історичні сліди на цих теренах Тараса Шевченка, Олени Пчілки, Оксани Лятуринської, Уласа Самчука та багатьох інших представників красного письменства. За вагомі внески письменника було відзначено багатьма нагородами та преміями, серед них Кавалер Ордену «За заслуги» II і III ступенів, Національна премія України імені Тараса Шевченка (1992), Премія імені Максима Рильського (2008). Твори майстра перекладені англійською, білоруською, болгарською, польською, російською, сербською, словацькою, хорватською і чеською мовами. Помер Роман Лубківський 23 жовтня 2015 року у Львові, де прожив майже п’ятдесят років, похований на Личаківському цвинтарі. До 85-річчя від дня народження Романа Мар’яновича Лубківського, українського письменника, перекладача, літературознавця, державного діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку на якій представлено творчий доробок митця. На виставці представлені документи й публікації з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх. Термін експонування: 7 серпня – 30 серпня 2026 року
Інформацію підготувала завідувач відділу обслуговування користувачів Оксана Круліковська | ||||||||