30 липня 2026 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація видання Сергія Ткаченка «Невідомий Артюр Рембо-2» з серії «Скарбниця світового письменства» (К.: Видавництво «Щек», 2026).
Книги «Невідомий Артюр Рембо» (К., «Парламентське видавництво», 2019) та «Невідомий Артюр Рембо-2» перекладача і перекладознавця С. І. Ткаченка є прикладом гармонійного поєднання практичних і теоретичних аспектів діяльності письменника. Містять переклади українською мовою віршованих творів видатного французького поета Артюра Ремба, наукові коментарі до них із залученням до сфери аналізу вже існуючих перекладів цих творів українською, англійською та іншими мовами, аналітичні есеї, присвячені кожному з перекладених віршів. А також – французькі оригінали віршів А. Ремба.
Досвідчений філолог Сергій Ткаченко вразив присутніх на заході професіоналів-перекладачів, філологів, діячів культури змістовністю, компетентністю, професійністю, неосяжним діапазоном глибоких роздумів, аналітичним мисленням, яскравістю порівнянь, різнобарв’ям процитованих до прикладу рядків віршів відомих поетів українською, французькою, іспанською, англійською мовами. Також під час презентації йшлося про багатогранність умов перекладацького процесу, де є необхідним урахування разом із змістом колористики віршів, голосового звучання твору, зорових образів. Ткаченко Зазначив, що поезія відомих українських авторів (Максима Рильського, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Євгена Гуцало та ін.) є взірцем поетичного мислення та взагалі метафізичним явищем. Навів паралелі між долею Франції та України, яка сьогодні виконує свою історичну місію.
Обравши творчість видатного та поки маловідомого в Україні французького поета-символіста, поета-бунтаря Артюра Ремба, Сергій Іванович зазначив, що Рембо говорив про необхідність творення нової поетичної мови, заснованої не на людській логіці, а на природніх, вільних почуттях. Звідси зацікавленість і натхнення наблизити творчість поета до читача, яка була розпочата старшим братом Всеволодом Ткаченком та продовжена паном Сергієм. Розповідаючи про складність перекладу непересічного поета, Сергій Іванович зазначив, що кожний наступний переклад творів є своєрідною критикою попередніх перекладів та пропозицією нового осмислення. Тож складну та захоплюючу перекладацьку працю було розпочато з ретельного дослідження майстерних перекладів відомих попередників – Миколи Лукаша, Григорія Кочура, Максима Рильського, Дмитра Павличка. А далі, за словами автора, наступає «солодкий і жахливий стан творення». І тут перекладач зізнається: «Коли я перекладаю Артюра Ремба, – я відчуваю себе Артюром Рембо». В результаті, за висловом головного редактора журналу «Літературний Чернігів» Михася Ткача, «переклади зроблені так майстерно, що сприймаєш їх за авторські твори».
У книзі використано рисунки художника Тараса Ткаченка, світлини поетеси Тетяни Добко, фотографії з архіву автора, а також чорно-білі фрагменти картин і світлин французьких художників і фотографів ХІХ століття.
Видання адресується філологам і фахівцям з проблем художнього перекладу. А також широкому колу залюблених у словесне мистецтво читачів. «Ця книга може бути своєрідним посібником для вишколу юних драгоманів, для занять у літературних студіях і т. і. Вона однозначно є пам’ятником Артюрові Рембо в Україні», – Василь Бондар, головний редактор журналу «Вежа» (Кропивницький).
Високу оцінку неординарним виданням талановитого поета-перекладача дали присутні на заході докторка філологічних наук, професорка, заслужений працівник освіти України Ольга Воробйова; письменник, перекладач, літературний критик, доктор філологічних наук, науковець-філолог і громадський діяч Дмитро Чистяк; перекладач, мовознавець, публіцист, кандидат філологічних наук, доцент кафедри Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Віталій Радчук; видавець Іван Напчинський; представниця Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району Києва Зоя Логвиненко.
Захід відвідали представники Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського на чолі із директоркою Вікторією Колесник; Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва; Громадської організації «Київське товариство політв’язнів та репресованих»; заслужена артистка України Ірина Сказіна; заслужений архітектор України Віталій Шкляр та дружина митця – чарівна пані Ліза.
Сергій Іванович щедро обдарував своїми виданнями НБУ ім. Ярослава Мудрого, вищезгадані культурні та громадські установи, друзів та поціновувачів таланту яскравої особистості Сергія Ткаченка.
Інформацію підготувала головний бібліотекар
відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,
Бібліотека
