Відкриття мистецької виставки
«Магія натюрморту. Живопис Світлани Леонтьєвої та
ошібана Тетяни Бердник»
21 квітня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулося відкриття виставки «Магія натюрморту» — спільного творчого проєкту двох українських художниць: Світлани Леонтьєвої та Тетяни Бердник.
Експозиція об’єднала 27 робіт, у яких поєдналися два різні, але надзвичайно близькі за настроєм мистецькі світи. У кожній роботі — свій настрій, своя історія, свій внутрішній ритм.
Світлана Леонтьєва — українська художниця, журналістка та телеведуча, заслужена журналістка України, членкиня Національної спілки художників України. У своїй творчості вона звертається до класичного олійного живопису, в якому особливу увагу приділяє кольору, світлу та композиції. Її натюрморти — це не просто зображення предметів, а цілісні емоційні стани. У композиціях із квітами, фруктами, предметами побуту оживає поетика повсякденності, сповнена гармонії, тепла й внутрішнього світла.
Тетяна Бердник — художниця-флористка, членкиня Спілки журналістів та Спілки художників України , одна з провідних популяризаторок ошібани в Україні. Ошібана — це унікальна художня техніка створення зображень із засушених рослин: пелюсток, листя, трав і квітів. Це мистецтво без фарб і пензля, у якому головним матеріалом є сама природа. У роботах мисткині народжуються витончені натюрморти із квітами, предметами побуту, такими як садова лійка, кувшини і вази з квітами та образи затишних подвір’їв. Композиції, що вражають ювелірністю та делікатністю виконяння, а також своєю фактурністю й природною гармонією. Кожна робота Тетяни Бердник — це нагадування про крихкість і водночас красу миті.
Особливої атмосфери відкриттю додав музичний виступ народної артистки України Світлани Мирводи, який наповнив простір ліричністю, щирими емоціями та теплом.
«Магія натюрморту» — це не лише про мистецтво. Це про здатність бачити красу в простих речах, зупинятися в миті та відчувати глибину життя через деталі.
Інформацію підготувала провідний бібліотекар Анна Ромодан
Фото Андрій Каньшин