Культурно-мистецький захід до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи
«В Чорнобиль нас покликала сурма»
«Коли Чорнобиля набат
На сполох бив зорі ранковій,
Полки пліч-о-пліч ставши в ряд,
Були до подвигу готові…»
Пам’ять, що не стихає…
23 квітня 2026 року стіни бібліотеки об’єднали тих, хто пам’ятає, і тих, хто береже цю пам’ять для майбутніх поколінь. Відбувся культурно-мистецький захід «В Чорнобиль нас покликала сурма», приурочений до 40-х роковин найбільшої техногенної катастрофи людства. У залі були присутні воїни внутрішніх військ, ветерани-ліквідатори, — ті, хто працював в умовах невидимої, але смертельно небезпечної загрози.
Захід відкрив генеральний директор бібліотеки Мудрого Олег Сербін: «Ми відчуваємо і пам’ятаємо той біль, який і сьогодні залишається частиною нашої історичної пам’яті. Низький уклін ліквідаторам і всім захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо можливість жити й працювати сьогодні».
Заступник командувача Національної гвардії України, бригадний генерал Валентин Острижний підкреслив: «Чорнобиль навчив нас цінувати людське життя і відповідальність кожного за безпеку держави. Ми щодня дякуємо всім захисникам і захисницям, які виконують свій обов’язок, і вшановуємо пам’ять тих, кого забрали наслідки аварії та війни».
Під час заходу ліквідаторів відзначили почесними грамотами Національної гвардії України та нагрудними знаками за тривалу службу.
Окрему увагу приділили презентації книги «В Чорнобиль нас покликала сурма», створеній і виданій Асоціацією ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України. Це результат роботи авторського колективу з 12 учасників ліквідації аварії. Видання фіксує унікальні свідчення та досвід тих, хто першим опинився в районі лиха й брав участь у ліквідації наслідків разом із пожежниками, авіаторами, інженерами, автомобілістами та зв’язківцями.
У програмі також звучали музичні твори у виконанні соліста Академічного ансамблю Національної гвардії України.
Неодноразово звучала головна думка: «Чорнобиль — це не лише трагедія, а й урок відповідальності, який не має права бути забутим. Це біль, який не вщухає, і водночас — символ мужності, самопожертви та єдності».
Минають роки, але пам’ять про ті події живе у серцях людей, нагадуючи про ціну людських помилок і про необхідність берегти життя, мир і світ довкола.
Захід став справжнім простором єднання, вдячності та підтримки учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де через слово й мистецтво присутні змогли віддати шану усім тим, хто врятував людство від страшної катастрофи.
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо.
Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу
Бібліотека
