Aбонемент

До 90-річчя від дня народження Олега Чорногуза (1936-2022), українського письменника, журналіста, публіциста, редактора

Олег Чорногуз народився 15 квітня 1936 року в селі Іванів Калинівського р-ну на Вінниччині. Батько письменника був лікарем-ветеринаром, а мама – домогосподаркою. Сім’я була велика – Олег Федорович тринадцята дитина.

Після закінчення Івано-Франківської с/ш № 5 вступив до Чернівецького військового училища, але згодом покинув навчання і вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, який закінчив 1964 року.

Журналістську діяльність розпочав у редакціях районних газет на Вінниччині.

1983-1986 займав посаду завідувача редакції прози у видавництві «Радянський письменник» (нині «Український письменник»), а згодом – директора.

Але більше 20 років Олег Чорногуз працював у журналі «Перець» – від фейлетоніста (у 1964) до головного редактора (у 1986).

Серед найвідоміших книг письменника: повість «Голубий апендицит» (за яку і автор, і редакція журналу «Прапор» були піддані компартійній критиці, зокрема й у московській «Правді»); книги гумору та сатири «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «Веселі поради», «Між нами кажучи», «Сповідь старого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Українські колобки» та ін.

Сатиричні романи: «Аристократ» із Вапнярки» (написаний 1973, опублікований 1979 р.), «Претенденти на папаху» (1983), «Вавілон на Ґудзоні» (1985), «Я хочу до моря» (1974, знятий з друку, опублікований 1989 р.), «Дари піґмеїв» (2005), «Примхи долі» (2006), «Золотий скарабей» (2007), «Ремезове болото» (2007), «Гроші з неба» (2009), «Твори» (в 2 т., 1986), «Твори» (в 7 т., 2006).

Творчий доробок письменника налічує вісім збірок сатири й гумору. Остання написана під впливом подій 2014-го («Рабів на бал не запрошують»).

Гумор Чорногуза приваблює своєю безпосередністю, нетривіальністю. У своїх творах він на відміну від сучасних письменників сатириків ніколи не принижував свого героя, а навпаки намагався допомогти людині позбутися вад. Олег Федорович основоположник першого сатиричного роману.

Особливе місце в його доробку займає книга «Діти колонії» (2011), яка чи не найповніше розкриває хист Чорногуза – інтерпретатора найпекучіших українських проблем сучасності. За жанровою специфікою це видання багате і розмаїте, воно містить полемічні відповіді, відкриті листи, невиголошені промови, трактати, портрети, апеляції, памфлети, присуди тощо. Тематику публіцистичної творчості Чорногуза загалом і аналізованої книги зокрема визначає багатовекторність політичного простору сучасної України, а її ідейний діапазон вибудовується навколо націософської концепції, де стержнем вектору «політика» виступають взаємини України з Росією впродовж більш як трьохсотлітньої історії.

На думку самого сатирика, ознакою справжньої сатиро-гумористичної літератури є не традиційний гумор, яким зловживає більшість українських письменників цього веселого жанру, а якісна мова, інтелігентна іронія та яскраві персонажі. Якщо цих критеріїв дотримано, така література може претендувати на звання класичної.

Твори письменника перекладені на 22 мови світу. У 2009 році англійською мовою була перекладена «Повість моїх літ» і «Ремезове болото».

Також Олег Федорович автор кіноповісті «Смерть без милосердя» та кількох п’єс. Так «Пектораль», присвячена журналісту Георгію Гонгадзе.

Широко відома громадська діяльність письменника. Він брав участь у створенні Народного Руху України і був одним із перших «рухівців» хто виступав тоді, коли ще «вожді» мовчали (є стенограма Мюнхенського вільного університету). Йому випала честь стати делегатом ХХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 рік).

Відомому сатирику належить багато творчих ініціатив: започаткування літературних премій, ініціювання пам’ятників видатним українським письменникам, відродження багатьох українських традицій. Він засновник «Всеукраїнського фестивалю сатири і гумору», один із засновників «Вишневих усмішок», республіканських і в місті Вишневому, де заклали камінь під майбутній пам’ятник Остапу Вишні.

Олег Чорногуз багаторічний член Президії Спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України (1996), лауреат багатьох літературних премій, а також лауреат відзнаки «Золотий письменник України» (2012).

Нагороджений орденом Ярослава Мудрого IV та V ступенів (2016, 2006), відзнакою Президента України – Хрест Івана Мазепи (2010).

“Що ж до сатириків взагалі, то хотілося б сказати тим, хто ще й досі гадає, що сатира – це другорядна література. Це глибоко інтелектуальна література. Бо саме сатирики усіх часів і народів чи не найвідоміші у світовій літературі.. Всі мої романи – це осколок дзеркала епохи”, – так характеризував свою творчість Олег Чорногуз.

8 жовтня 2022 року Олег Чорногуз, у віці 86 років, відійшов у засвіти. Похований поруч із дружиною на Байковому кладовищі в Києві.

З нагоди 90-річчя від дня народження відомого письменника і журналіста в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка висвітлює творчий доробок автора.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

13 квітня – 30 квітня 2026 року

Інформацію підготувала провідний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Надія Кобзева