Aбонемент

До 65-річчя від дня народження Марини Гримич (1961), української прозаїкині, фольклористки, етнологині, видавчині.

Марина Віллівна Гримич — українська письменниця, фольклористка, етнологиня, докторка історичних наук, кандидатка філологічних наук, видавчиня, директорка видавництва «Дуліби». Членкиня Національної спілки письменників України, Українського ПЕН та Національної спілки краєзнавців України.

Народилася 4 квітня 1961 року у Києві. В 1983 році закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 1990 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР. У 2004 році  здобула науковий ступінь доктора історичних наук, а у 2005 — звання професора.

Наукову діяльність розпочала як фольклористка і етнологиня. Її дослідження присвячені традиційній культурі українців, антропології простору, історії міграцій, юридичній антропології, антропології війни та протесту. Марина Гримич є автором п’яти монографій, підручників (у співавторстві) та понад двохсот наукових і науково-популярних статей. За монографію «Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX — початку XX ст.» була відзначена премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У різні роки працювала в Міжнародній школі україністики НАН України, на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де очолювала кафедру етнології та краєзнавства.  З 2007 по 2010 роки була дослідником і професором факультету сучасних мов та культурознавчих студій Університету Альберти (Едмонтон, Канада). В період 2010 по 2016 роки  була завідувачкою відділу та провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Вагоме місце у творчості Марини Гримич займає художня література. Вона є авторкою численних романів, повістей, науково-популярних і перекладних книжок, а також публіцистичних і літературно-критичних статей. Серед найвідоміших творів — романи «Ти чуєш, Марго?», «Еґоїст», «Клавка», «Юра», «Ажнабія на червоній машині» та ін. Частину творів письменниця публікувала під псевдонімом Люба Клименко. Авторка є Лауреаткою Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» (2002 — перша премія конкурсу за роман «Егоїст»).

У 2004 році Марина Гримич заснувала видавництво «Дуліби», яке спеціалізується на виданні сучасної української художньої, наукової та науково-популярної літератури антропологічного, етнологічного та історичного спрямування. Видання цього видавництва неодноразово відзначалися нагородами книжкових форумів і входили до коротких списків рейтингу «Книжка року».

З нагоди 65-річчя від дня народження Марини Гримич (1961) української письменниці у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком письменниці.

На виставці представлені документи й публікації з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 3–30 квітня 2026 р.

Інформацію підготувала  провідний бібліотекар

НБУ ім. Ярослава Мудрого Анна Ромодан