19 березня 2026 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась феєрична зустріч — ніжна, глибока, сповнена краси й сенсів.
У центрі події — натхненна, закохана в українську традицію майстриня Надія Козаченко. Її розповідь про історію українського віночка звучала як жива молитва — щира, прониклива, зітканa з пам’яті поколінь. Кожен віночок — не просто прикраса, а оберіг, символ, тиха розмова жінки зі світом.
Роботи майстрині — це дивовижне поєднання глибокої поваги до народних традицій та сучасного бачення. У них — любов. У них — Україна.
В її руках звичайні квіти, стрічки та трави оживають і перетворюються на справжні обереги, у яких сплітаються краса, символіка і давня мудрість нашого народу.
Особливою окрасою став показ-дефіле, у якому взяли участь працівниці бібліотеки та шанувальники творчості майстрині. У кожному кроці, у кожному погляді оживали історії… Бо кожна сукня — це не просто витвір мистецтва. Це — доля, доля жіноча: ніжна і сильна, закохана і незламна, світла і глибока.
Приємним бонусом для присутніх був майстер-клас проведений Надією Козаченко зі створення справжнього українського дива віночків – символу краси, долі, пам’яті поколінь і тихої жіночої молитви.
Українська традиція завжди жила не лише у вбранні, а й у музиці та пісні. Бо саме в них звучить душа народу, його пам’ять і любов.
Атмосферу вечора наповнили чарівні виступи: заслуженої артистки України Марії Кононової, студентки Національної музичної академії України Анастасії Пікуліцької та концертмейстера Олени Степанюк. У їхньому виконанні лунали твори Семена Гулака-Артемовського, Лариси Левітової та Ірини Левітової на вірші Лесі Українки. Їхі виступи додали події ще більшої емоційної глибини й світла.
Щиро дякуємо всім учасникам і гостям за те, що стали частиною цього свята краси!
Вдячність і шана Надії Козаченко за її неоціненний вклад у збереження національного українського вбрання, її невтомну працю, щиру любов до української культури, яка вкотре нагадал нам, що традиція — це не лише пам’ять про минуле – це живе джерело сили, краси і натхнення, яке продовжує жити у творчості сучасних митців.