Щороку, в березні, увесь світ вшановує пам’ять митця могутньої творчої сили, праці якого ототожнюються із боротьбою за свободу і людську гідність, – Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди в Національній бібліотеці України відбулась особлива подія – зустріч із відомим актором, сценаристом, режисером – Ахтемом Сейтаблаєвим та колективом «Театру Ветеранів» – мистецької спільноти, що об’єднує силу театру, пам’ять та життєвий досвід захисників України.
Значення постаті великого поета з роками все глибше усвідомлює для себе кожен українець, а творам надається нове звучання. Його творчість пророче перегукується з подіями сьогодення, а далекоглядність і пророчі слова просто вражають.
Свою любов до Великого Кобзаря передали через декламування улюблених віршів.
Під час зустрічі Ахтем Сейтаблаєв прочитав «Заповіт» кримськотатарською мовою у перекладі Шаміля Алядіна, відкривши нове звучання відомого твору. Студенти кафедри музично-сценічного та перформативного мистецтва Національної музичної академії України представили уривки з поеми «Княжна» та виконали «Думи мої, думи мої», поєднавши театральне слово з музикою.
Цікаво було дізнатись про діяльність колективу Театру Ветеранів – унікального явища сучасного культурного простору, де на сцені грають люди з бойовим досвідом, для яких творчість стала формою реабілітації та переосмислення пережитого. Їхні вистави – не просто гра. Це оголений нерв, де кожне слово підкріплене особистою історією захисту Батьківщини. Зокрема, Тарас Козуб – учасник театру, ветеран війни, який втратив руку на запорізькому напрямку та до війни був майстром із виготовлення українських музичних інструментів, представив уривок із поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Своїм досвідом поділився також Єгор Бабенко, який отримав опіки під час бойових дій на Миколаївщині. Він розповів, як творчість Тараса Шевченка вплинула на його світогляд і підтримала у складний період життя.
Для акторів «Театру Ветеранів» сцена — це більше ніж мистецтво. Це спосіб говорити про пережите, знаходити слова для досвіду, який важко передати інакше. А для глядачів — можливість почути цю історію наживо. Саме через мистецтво народжується діалог між суспільством і захисниками, які пройшли горнило війни.
Як зазначив генеральний директор Бібліотеки Мудрого Олег Сербін — у часи випробувань культура стає інструментом проживання травми, а бібліотека — майданчиком для щирого людського діалогу.
Безмежно дякуємо всім, хто долучився до цієї зустрічі. Такі події вкотре нагадують: бібліотека — це не лише місце збереження книг, а й простір для відвертого спілкування та людських історій, що творять наше сьогодення.
Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу
Бібліотека
