Aбонемент

До 90-річчя від дня народження Анатолія Гарматюка (1936-2006), українського поета

Анатолія Гарматюка називають подільським поетом – сміхотворцем, адже родом відомий гуморист із Вінниччини. Саме тут він прожив більшу частину свого земного життя і написав більшість своїх сатирично – гумористичних творів.

Народився відомий поет 14 січня 1936 року в с. Мигалівці Барського району на Вінниччині, в сім’ї вчителів. Дитинство письменника припало на важкі воєнні та повоєнні роки. Приємними спогадами, що залишились на все його життя були бабусині теплі руки і мамина ласкава посмішка. Під час фашистської окупації сім’я перебувала у родичів на Хмельниччині.

Після війни у 1946 року родина Гарматюків переїхала до Ужгорода, де хлопець успішно закінчив 6-й клас. Навчаючись у школі він любив читати, відвідував драмгурток. На цей період припадають і перші проби пера. Анатолій писав сценарії до шкільних вистав, вірші. 1949 року сім’я переїхала у м. Чортків Тернопільської області, куди батьків направили учителювати, і де вони пропрацювали до виходу на пенсію. У 1953 році А. Гарматюк закінчив із золотою медаллю чортківську середню школу №1. В цьому ж році у районній газеті «Нове життя» був надрукований його перший вірш.

Після закінчення школи майбутній письменник вступив до Київського політехнічного інституту, хоча мав право вступу без екзаменів до будь-якого вузу. Батьки порадили спочатку здобути професію, яка б дала можливість заробити на шматок хліба, а вже потім, якщо з’явиться іскра Божа, займатися літературою. Порада батьків стала вирішальною у виборі професії. Юнак став студентом гірничого факультету. Сумлінне навчання на цьому технічно складному факультеті було на першому місці, але природний талант до поезії спокою не давав.

В інституті Анатолій Гарматюк відвідував літературне об’єднання, був активним автором інститутської багатотиражки, куди подавав свої ліричні вірші, дописував замальовки зі студентського життя, присипані гумором. Тоді друзі пророчили йому великий успіх саме у прозовому гуморі. Закінчивши з відзнакою навчання 1958 року, молодий інженер-гірник працював за фахом у кам’яних кар’єрах на Тернопільщині, в Молдові та інженером гірничого відділу проектного інституту в Донецьку.

У Донецьку в грудні 1960 року Гарматюк познайомився з відомим на той час, сатириком і гумористом Степаном Олійником. Після цієї зустрічі на все життя визначився з жанром: гумор і сатира. Через півроку проживання у Донецьку доля звела його з патріотично налаштованими україномовними літераторами-початківцями – Василем Стусом, Василем Захарченком, Володимиром Міщенком, Олегом Комаром (Орачем), Анатолієм Лазоренком, Миколою Колісником, Миколою Хижняком та ін. Входження в коло, яке зараз називають «Стусовим Колом», а також природний поетичний талант, непереборний потяг до творчості прискорили вибір Анатолія.

Навесні 1961 року він залишає проектний інститут і переходить на роботу кореспондентом до Донецького обласного радіо. Протягом 10 років займається журналістикою, працює редактором виробничо-технічної літератури видавництва «Донбас». 1963 року Анатолій Гарматюк вступив на заочне відділення філологічного факультету Донецького університету (тоді ще педінституту), дебютував збіркою сатири і гумору «Проти шерсті». Друга збірка «Лисяча наука» вийшла у 1966 році. Письменники А. Клоча, Є. Летюк, П. Шадур дають йому рекомендації для вступу до Спілки письменників.

В кінці 1972 року Анатолій Гарматюк з сім’єю переїздить до Вінниці, але ні в газети, ні на радіо його на роботу не взяли, працював в Облспоживспілці, влаштувався інженером у Вінницьку міжрегіональну лабораторію «Держстандарт». З 1975 по 1991 роки – був завідувачем Кабінету молодого автора Вінницької організації Спілки письменників України, керував літературною студією «Сонячні кларнети» Вінницького ДПЗ-18. Лише 1982 року став членом Спілки письменників. На рідному Поділлі літературний талант поета-гумориста розквітнув.

А. П. Гарматюк автор понад 30-ти книг, серед яких віршовані, публіцистичні твори, збірки для дітей, загалом його творча спадщина налічує 10 томів.

Анатолій Гарматюк – лауреат літературних премій імені Степана Олійника, імені Микити Годованця, імені Степана Руданського, один з переможців Першого республіканського фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки (1980 р.), неодноразово був переможцем республіканського конкурсу на кращі літературні твори для естради. У 2001 році став одним з переможців Всеукраїнського конкурсу «Байка-2001». Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України (1986).

Помер Анатолій Панасович Гарматюк 28 січня 2006 року.

Після його смерті видані ще сім авторських книг, дві збірки спогадів. На вшанування пам’яті у Чорткові на фасаді школи, в якій вчився А. Гарматюк, за рішенням сесії міської ради відкрита меморіальна дошка. З 2007 року у Вінниці проводиться щорічний конкурс гумору і сатири «Вінницька гуморина» імені А. П. Гарматюка. В Барському районі проводиться конкурс юних гумористів «Усміхніться, люди добрі!» імені А. П. Гарматюка.

З нагоди 90-річчя від дня народження Анатолія Гарматюка у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком письменника.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

12 січня – 31 січня 2026 р.

Інформацію підготувала головний бібліограф відділу

обслуговування користувачів Наталія Пушненко