Aбонемент

До 430-річчя від дня народження Богдана Хмельницького (1595- 1657), гетьмана України, творця Української держави, державного, військового, політичного діяча

Хмельницький Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович – політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань 1648-1657рр., творець Української козацької дервави та її перший гетьман.

Точна дата і місце народження Богдана Хмельницького не визначені. За однією із версій він народився 6 січня 1596 у селі Суботів на Черкащині, у родині сотника чигиринського полку – Михайла Хмельницького й козачки.

Освіту здобув спочатку в київській братській школі, потім вступив до Єзуїтського колегіуму в Ярославі, продовжив навчання у Львові. Опанувавши мистецтво риторики і письма, а також досконало польську мову та латину, пізніше опанував турецьку й татарську. Хмельницький не перейшов в католицтво, залишився вірним батьківській вірі – православ’ю.

Богдан Хмельницький був одружений тричі. Перша його дружина – Ганна Сомківна – донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб приблизно у 1625-1627 рр. Померла вона передчасно. Другий шлюб відбувся на початку 1649 року і зв’язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського – Мотроною, найбільшим коханням гетьмана. Вона пізніше була страчена сином Хмельницького Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді. Влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Вона стала радницею Хмельницького і розпорядником сімейного скарбу. У 1671 році – стала черницею з ім’ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.

Хмельниччина (Національно-визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького, Польсько-козацька війна, Козацька революція, Велика українська революція, Українська революція, Визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського панування, Визвольна війна) – всі ці назви є назвами історичного періоду 1648-1657 років, тих подій, що відбувалися в Україні. Богдан Хмельницький увійшов у історію як видатний військовий і політичний діяч. Одним з його найбільших здобутків було те, що він зміг об’єднати різні верстви населення навколо ідеї національного визволення. Він заснував Українську козацьку державу, завдяки якій зупинилося окатоличення та соціальні утиски українців; налагодив міжнародні відносини з іншими європейськими державами; здійснив буржуазні перетворення в результаті національно-визвольної війни.

У процесі створення державних органів влади Б. Хмельницький спирався на традиції Запорозької Січі та реєстрового козацтва. Проте, ситуація, що склалася на політичній арені в цей період, вимагала внесення певних змін у справу державного будівництва. Поступово гетьман відмовився від скликання загальновійськових рад як надто громіздкого та малоефективного інструмента законодавчої влади. Він створив нову економічну, законодавчу та управлінську основу незалежної держави. Відбулися зміни соціально-економічного устрою – ліквідація магнатсько-шляхетського землеволодіння, скасування панщини і фільваркової системи, формування козацького й селянського землеволодіння; фінансової системи та податків – формування власної податкової і фінансової політики.

Перемоги 1648 року у битві під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями спричинили всенародне повстання українського народу проти адміністрації й шляхти Речі Посполитої та її агентури в Україні. Саме тоді було здійснено облогу Львова й Замостя, визволено з-під влади Речі Посполитої велику територію України. 

Тріумфальний в’їзд Хмельницького в Київ у неділю 27 грудня після вечірні й зустріч його на Різдво 1648 року як «пресвітлого володаря й князя Руси» із вищим православним духовенством, київською інтелігенцією та єрусалимським патріархом Паїсієм Величковським свідчили, що був заснований початок нової козацько-гетьманської держави, власне держави Хмельницького.

Рішення Хмельницького воювати проти гнобителів освятив Патріарх Константинопольський (Іоаникій II або Парфеній II) у 1651 році, надіславши до Хмельницького коринфського митрополита з мечем, освяченим на гробі Господнім, яким той підперезав гетьмана. 

Хмельницький сприяв відновленню церков. У 1655 році було покрито міддю та позолочено верх церкви Архистратига Михаїла Золотоверхого монастиря у Києві. 25 травня 1654 року з Чигирина він надіслав листа до московського патріарха Никона з проханням звернутися до царя для підтвердження привілеїв Київської митрополії.

В руках гетьмана – Богдана Хмельницького – зосереджувалася практично необмежена влада, яка перевершувала за обсягом президентську і наближалася до царської. Носієм ідеї українського монархізму був сам Б. Хмельницький. Він вперше почав висловлювати думку про свою владу не як владу виборного гетьмана, а самодержавну владу повного володаря України.

Переконавшись, що Україні не обійтися власними силами в протистоянні з Річчю Посполитою, Богдан звернувся до Москви з пропозицією про допомогу. 8 січня 1654 року в Переяславі почалася рада, яка прийняла рішення, що суттєво змінило українську історію. Переяславський договір 1654 року, що складався з 11 частин, увійшов в історію під назвою Березневих статей (оригінал його не зберігся), був так неясно сформульований, що обидві сторони вкладали в нього різний зміст й кожна підходила до нього з урахуванням лише власних інтересів. До цього часу серед істориків немає одностайності щодо його тлумачення. Україна вбачала в договорі лише військовий союз, про що свідчить активна дипломатична діяльність гетьмана у наступні роки, а Москва з перших днів намагалася змінити політику протекторату на підкорення української території. Загалом Переяславський договір 1654 року не перекреслював досягнень української нації у державотворенні. Він офіційно узаконив державний суверенітет Гетьманату, засвідчив правову форму його відокремлення від Речі Посполитої, примусив царський уряд взяти на себе зобов’язання, які гарантували незалежність Української козацької республіки й укладення передусім воєнного союзу з Московською державою. У будь-якому випадку угода не була для України, за словами сучасного українського історика Олени Апанович, «ні трагедією, ні ганьбою».

Наприкінці свого життя Богдан Хмельницький намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку для козацького суверенітету.

Відчуваючи наближення смерті, на квітневій раді в Чигирині (1657) він домігся передачі влади сину Юрію. За даними Мирона Кордуби (український історик), звістка про бунт відділу козаків, висланого для рятунку Ракоці від нападу татар, призвела до апоплексії у вже хворого гетьмана, через що він утратив дар мови. Упокоївся Богдан Хмельницький вранці 6 серпня 1657 року в Чигирині й 25 серпня був похований у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких.

Після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Де саме воно перебуває нині – невідомо. За польською версією, руський воєвода Стефан Чарнецький 1664 року напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив, а попіл вистрілив з гармати. Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв, тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які під час війн загинули. Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Хмельницького може бути «Семидубова гора» в с. Івківці, що неподалік Суботова. Можливо, також, що Гетьман похований в Іллінській церкві, у склепі, який виявили у 2019 році. Доказів підтвердження обох версій поки що немає.

В Україні завжди шанували пам’ять про Богдана Хмельницького. У 1943 році місто Переяслав перейменували на Переяслав-Хмельницький (повернули початкову назву у 2019 році), а у 1954 році місто Проскурів – на Хмельницький.

Пам’ятники Б. Хмельницькому встановлені у містах Києві, Чигирин, Хмельницькому, Черкасах, Нікополі, Запоріжжі. Скалаті та у селі Суботові. Пам’ятний знак Б. Хмельницькому є на острові Хортиця. Напис на камені: «У січні 1648 р. біля о. Хортиця запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вперше розгромили загін польських гнобителів».

Іменем Богдана Хмельницького названі вулиці і площі в багатьох містах і селах України, воно присвоєне академії Державної прикордонної служби України в місті Хмельницькому та університету в Черкасах.

У Чигирині також діє музей Богдана Хмельницького.

За часів СРСР існував Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження як офіцерського, так і солдатсько-сержантського складу. Орден Богдана Хмельницького також встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

На честь Богдана Хмельницького названо такі військові підрозділи, як 69-й курінь УПЮ імені Богдана Хмельницького та Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького, військовий корабель «Гетьман Богдан Хмельницький». Образ Богдана Хмельницького відтворений в образотворчому мистецтві, зокрема – історичних портретах, літературі, зарубіжному та вітчизняній кінематографії, музиці.

До 430-річчя від дня народження Богдана Хмельницького у НБУ ім. Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку. На ній представлено літературу з історії життя і діяльності Богдана Хмельницького, написану авторами різних епох і з різним баченням ролі Хмельницького в історії України, художні твори, що дасть змогу користувачам бібліотеки розширити свої знання про славетного українського гетьмана.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

24 грудня 2025 – 12 січня 2026 року

Інформацію підготувала зав. сектору підсобних

фондів відділу обслуговування користувачів Тетяна Скобелко