Aбонемент

До 130-річчя від дня народження Майка Йогансена (1895-1937), українського письменника, поета, перекладача, літературознавця, мовознавця, сценариста, критика,

представника «Розстріляного Відродження»

Михайло (ім’я Майк письменник для себе вигадав) Йогансен народився 28 жовтня 1895 року в Харкові. 

Батько був родом з Латвії, працював вчителем німецької мови. 

Мати походила з роду старобільських козаків. У родині виховувалося ще троє дітей. 

Середню освіту Майк здобував у Третій харківській чоловічій гімназії. Із 14 років підробляв репетиторством. Під час голодомору 1918-1922 років втратив брата, сестру і батька.

У 1917 році майбутній письменник закінчив історико-філологічний факультет Харківського Імператорського університету й почав учителювати у школах Харкова. 

Йогансен був справжнім поліглотом: знав старогрецьку, латину, німецьку і французьку. Самостійно вивчив англійську та іспанську, знав скандинавські і слов’янські мови. У 30-х роках XX ст.  викладав у Харківському інституті народної освіти загальне мовознавство. Крім того, у нього спостерігався нахил до математичних наук, був вправним і у точних науках, мав енциклопедичні знання «про все на світі”.

Спілкуючись з Василем Елланом, Миколою Хвильовим, Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою та іншими харківськими письменниками, Йогансен разом з ними писав перші маніфести «Української пролетарської літератури», видавав альманахи, заснував першу організацію українських пролетарських письменників «Гарт» (1922). 

У 1925 році Майк став одним із засновників ВАПЛІТЕ (літературне об’єднання «Вільна академія пролетарської літератури»), згодом очолив «Техно-художню групу А» (1928-1931), що складалася з літераторів, які відійшли від ВАПЛІТЕ. З його ініціативи з’явився журнал-альманах «Літературний ярмарок», а пізніше – «Універсальний журнал». У 1934 році – став членом Спілки радянських письменників України.

Про себе як про українського поета Йогансен заявив 1921 року публікаціями в журналі «Шляхи мистецтва», збірниках «Жовтень» і «На сполох», альманахові «Штабель». Саме того ж року вийшла перша поетична книжка «Д’горі». Згодом побачили світ «Кроковеє коло», «Доробок», «Ясен», «Поезії» та інші збірки. У 1925 році вийшла друком збірка «17 хвилин» і роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших», підписаний псевдонімом Віллі Вецеліус. Цей пригодницький твір мав шалену популярність. Кожний розділ роману виходив окремим випуском і протягом року загальний наклад книжок становив сто тисяч примірників.

Майк Гервасійович був філологом широкого діапазону. Він складав граматики і словники, досліджував народний фольклор, був майстром пародій, епіграм, літературних містифікацій, працював у жанрі нарису і «химерної прози» («Подорож ученого доктора Леонардо...»), писав літературознавчі праці («Елементарна наука віршування», «Аналіз фантастичного оповідання» та інші), працював над сценаріями для кіно, перекладав з усіх європейських мов, твори Шиллера, Шекспіра, Едгара По. На питання «Чому ви пишете українською мовою?», відповідав: «Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові».

У своїй прозовій спадщині письменник також залишив шість книжок про подорожі, виступивши зачинателем жанру нарису у вітчизняній журналістиці. Він ніколи, як свідчили його друзі-письменники, не планував свою роботу наперед, не складав планів творів, навіть не знав, чим закінчить твір, коли починав його писати.

З кінця 30-х років Йогансен став писати оповідання для дітей: «Жабка», «Кіт Чудило», «Собака Джек», «Хитра качка», «Старий вепр», «Собака Джан» та інші оповідання. Усі вони про природу, типову чи незвичну поведінку тварин, яку помітило гостре, спостережливе око письменника. У кінці життя Майк Йогансен написав першу частину автобіографічного роману «Югурта». Але до читачів цей твір не дійшов, бо був конфіскований цензурою. Написати другу частину роману письменник не встиг.

18 серпня 1937 року Майк був звинувачений у антирадянській діяльності і заарештований. На допитах тримався з гідністю: не «топив» побратимів по перу, не приховував своїх політичних поглядів. 24 жовтня 1937 року письменнику пред’явили звинувачення, в якому зазначалося, що він з 1932 року був учасником антирадянської націоналістичної організації, яка ставила за мету повалення Радянської влади методами терору і збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у повстанні проти керівників компартії та радянського уряду.

26 жовтня 1937 року на закритому засіданні Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Майка Йогансена до вищої міри кримінального покарання – розстрілу з конфіскацією всього майна, яке належить йому особисто. 27 жовтня 1937 року письменника розстріляли. Його символічна могила знаходиться на Лук’янівському цвинтарі. Архівні документи свідчать, що тіло письменника було таємно поховане у Биківнянському лісі. Майк Йогансен був повністю реабілітований лише 28 березня 1958 року.

До 130-річчя від дня народження Майка Йогансена в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка знайомить з літературною спадщиною письменника та містить матеріали, що висвітлюють віхи його життя і творчості.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

27 жовтня – 17 листопада 2025 року

 Інформацію підготувала зав. відділу

обслуговування користувачів Оксана Круліковська