Aбонемент

До 65-річчя від дня народження Оксани Забужко (1960), української письменниці,

поетеси, перекладачки, публіцистки, літературознавиці, культурологині,

громадської діячки

Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку, у родині інтелігенції. Її батько, Стефан Іванович Забужко, був літературним критиком та перекладачем, а мати, Надія Яківна Обжирко-Забужко, працювала вчителькою української літератури. У 1965 році, через політичні репресії, родина Забужко змушена була покинути Луцьк, і з 1968 року оселилася в Києві. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі».

Оксана Забужко отримала освіту на філософському факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка, де закінчила аспірантуру з естетики. У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Викладала естетику, філософію та українську культуру в низці українських і зарубіжних вишів. Її лекції слухали студенти Київської консерваторії імені П.І. Чайковського, Гарвардського, Єльського, Колумбійського університетів. З 1989 року – старша наукова співробітниця Інституту філософії НАН України.

В Україні Забужко від 1996 (від часу першої публікації роману-лонґселера «Польові дослідження з українського сексу») залишається найпопулярнішим україномовним автором – загальний наклад проданих її книжок станом на 1 січня 2003 року становить понад 65 тис. примірників. Роман став не лише першим українським бестселером після здобуття незалежності, але й глобальним символом змін у літературі та культурі країни. Крім того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці. Оксана Забужко провадила авторську колонку в деяких періодичних виданнях («Panorama», «Столичные новости» тощо), вела літературні майстер-класи в Київському університеті.

Твори письменниці здобули також міжнародне визнання, особливо широке – в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу і 1997 року удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород – премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін.

Авторка живе на письменницькі гонорари. Значна частка її доходу – надходить від книг, виданих за кордоном. Її твори змогли завоювати європейські країни, та мають своїх прихильників у США. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній». Вона – член Асоціації українських письменників.

Вперше надбанням громадськості вірші Забужко повинні були стати ще в дев’ятирічному віці поетеси – її перша збірка, вступне слово до якої написав відомий український письменник і драматург Михайло Стельмах, була запланована до тиражу в 1973 році. Однак в результаті репресій батьки Оксани виявилися в «чорному списку» і друк збірки було скасовано.

Вперше опублікувати свої вірші вона змогла тільки в 1985 році, випустивши поетичну збірку «Травневий іній». Крім цього, у Оксани Забужко видано ще п’ять віршованих збірок.

Письменниця популярна завдяки своїй прозі. Слід відзначити такі роботи: повість «Інопланетянка» (1992), повість «Казка про калинову сопілку» (2000), яка переводилася на польську, чеську і фарсі та з успіхом виставлялася на театральних сценах в Україні та за кордоном; роман «Музей покинутих секретів» (2009), робота присвячена Лесі Українці «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007).

Оксана Забужко має ключове значення в розвитку української літератури та інтелектуальної думки пострадянського періоду. Її твори досліджують складні питання української ідентичності, історії та ґендерних відносин, демонструючи нові перспективи на світову літературу. Публіцистика та есеїстика письменниці розглядають Україну як частину європейської культурної спільноти, пропонуючи глибокі аналізи колоніальної спадщини та її впливу на сучасність. Забужко часто аналізується через постколоніальну теорію, що дозволяє їй впливати на широке коло читачів не лише в Україні, але й за її межами. Її діяльність допомагає підносити питання української культурної спадщини на міжнародну арену.

Оксана Стефанівна отримала численні нагороди та відзнаки як в Україні, так і за її межами. Її внесок у літературу та культурну спадщину визнаний на міжнародному рівні, зокрема вона була нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня та низкою літературних премій. 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України».

У 2023 році Оксана Забужко увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок світу за версією BBC, що підкреслює її важливу роль у формуванні суспільної думки.

Твори письменниці неодноразово ставали основою для театральних постановок в Україні, Європі та Північній Америці. Літературні фестивалі та премії продовжують відзначати роботу авторки, і з кожним роком її вплив зростає. Забужко не лише письменниця, але й активна учасниця громадського та політичного життя країни, виступаючи на підтримку демократичних цінностей та прав людини. Вона учасниця революції на граніті 1990 року.

До 65-річчя від дня народження Оксани Забужко у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка знайомить з творчістю та життєвим шляхом письменниці.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

16 вересня – 30 вересня 2025 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Анна Сладкова