до 120-річчя від дня народженняЮрія Лавріненка (1905 – 1987),
українського письменника, літературознавця, громадського і політичного діяча,
дослідника «Розстріляного відродження»
1 травня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся літературний вечір до 120-річчя від дня народження Юрія Лавріненка (1905 – 1987), українського письменника, літературознавця, громадського і політичного діяча, дослідника «Розстріляного відродження».
Авторству Лавріненка належать десятки досліджень про письменників-сучасників: М. Рильського, М. Семенка, Т. Осьмачку, Є. Маланюка, І. Сенченка, М. Бажана. Найбільше творчої уваги приділив П. Тичині, намагаючись розкрити особливості його стилю та вплив доби.
У 1959 році, з ініціативи Єжи Ґедройця побачила світ найголовніша праця Ю. Лавріненка — антологія «Розстріляне відродження». Книга стала найважливішим джерелом з історії української літератури 1917–1933-х років. Антологія презентувала світу найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики. Видання справило значний вплив на формування світогляду шістдесятників, а термін «розстріляне відродження» набув значного поширення.
Під час заходу відбулася презентація двох актуальних видань:
«Мій сад в Арктиці та інші спогади»(Видавничий Дім «Простір», 2024), мемуарної збірки, що вперше вводить у широкий обіг особисті спогади Лавріненка, підготовленої на основі матеріалів, наданих його донькою Ларисою Лавріненко;
«Розстріляне відродження. Антологія 1917 – 1933. Поезія. Проза. Драма. Есей»(восьме перевидання, видавництво «Смолоскип», 2025) – із ґрунтовною післямовою Євгена Сверстюка, у якій осмислено драматизм і значення спадку репресованих митців для української культури.
Олена Нужна – директорка ВД «Простір», редакторка; Ігор Гирич – доктор історичних наук, культуролог та Ольга Погинайко – провідна дослідниця історії української літератури, видавчиня, – представили нові видання, розкрили актуальність спадку Юрія Лавріненка на початку ХХІ століття.
Учасники заходу – літературознавці та видавці акцентували увагу аудиторії на поступовому поверненні до культурної спадщини, яка впродовж десятиліть залишалася під забороною або замовчувалася. Соціальні та політичні теми, які порушували автори, нині знову набувають гостроти у контексті боротьби за національну ідентичність.
Молоді дослідники та митці звертаються до текстів представників «Розстріляного відродження», відкриваючи для себе нову естетику, світогляд, глибоку трагічність людських доль, знищених тоталітарним режимом.
Сучасні читачі дедалі більше усвідомлюють, що твори Миколи Хвильового, Л. Курбаса, В. Підмогильного, М. Семенка, Г. Косинки, М. Йогансена та інших не лише відображають дух свого часу, а й містять універсальні послання, важливі для нашого сьогодення.
Атмосфера заходу була сповнена натхненням, глибокою повагою до української літератури та культурної спадщини.
Гості висловили щиру подяку бібліотеці та видавцям за просвітницьку діяльність і реалізацію видавничих проєктів.
Бібліотека
