Aбонемент

До 235-річчя від дня народження Петра Гулака-Артемовського

(1790-1865), українського історика, письменника, поета, байкаря, перекладача, педагога, культурно-освітнього та громадського діяча

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у місті Городище Київської губернії (нині Черкаська область) у сім’ї священнослужителя. Походив із козацько-старшинської родини часів гетьмана Петра Дорошенка. Отримав ґрунтовну домашню освіту від батька і в 11 років став бурсаком, потім студентом Київської академії (1801-1803), закінчив «курс богословського навчання».

З 1813 р. почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків на Волині, що дало йому знання польської та французької мов, вишукані манери, лоск.

У 1817 р. П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету. У 1818 р. почав працювати у Харківському університеті на посаді викладача польської мови, а з 1820-го р. йому було доручено викладання історії, географії та статистики. У 1821 р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію «Про користь історії взагалі й переважно вітчизняної та про спосіб викладання останньої». Від 1825 р. він стає екстраординарним, а від 1828 р. ординарним професором історії. Протягом 1829-1841 рр. його тричі було обрано деканом факультету словесності. У 1841-1849 рр. обіймав посаду ректора Харківського університету

З початку 1850-х рр. до 1865 р. Петро Гулак-Артемовський був почесним членом Харківського університету. Одночасно працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат на посаді завідувача учбової частини. За плідну роботу Гулак-Артемовський дістав чин статського радника (цивільний чин, що прирівнювався до генеральського звання і давав стан потомственного дворянина).

Петро Гулак-Артемовський брав участь у діяльності харківського Товариства доброчинності (1817), систематично виступав на сторінках "Українського віснику" з перекладами класиків світової літератури й оригінальними творами різних жанрів (1817-1819), був одним із засновників «Українського журналу» (1824-1825), друкував свої твори у «Віснику Європи» (1827).

Письменство стало ще одним покликанням П. Гулака-Артемовського. Він належав до Харківської школи романтиків, ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму. Гулак-Артемовський творив під впливом європейських митців, але зображав теми, близькі українському народові, утверджував в українській літературі народну мову.

До творчого доробку П. Гулака-Артемовського належать байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади. Найпопулярнішою стала байка «Пан та Собака» – антикріпосницький твір в українській літературі XIX століття. Більшість творів поета тривалий час залишалися в рукописах і побачили світ лише після його смерті. Зокрема, в 1877 р. в Києві їх вперше видали збіркою, назва якої наслідувала Тарасові Шевченку – «Кобзарь П. П. Артемовського-Гулака». 

Літературні, педагогічні й наукові заслуги П. Гулака-Артемовського ще за життя письменника дістали високу оцінку сучасників. Спадок Гулака-Артемовського великою мірою сприяв становленню свідомості нації.

Помер Петро Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865-го у Харкові, під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

17 листопада 2017 року поблизу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна встановлено пам’ятник видатному українцю Петру Гулаку-Артемовському авторства Олександра Рідного.

До 235-річчя від дня народження Петра Гулака-Артемовського, українського історика, письменника, поета, байкаря, перекладача, педагога, культурно-освітнього та громадського діяча Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підготувала книжкову виставку.

Експозиція презентує добірку творів письменника, видання про його життєвий шлях, науково-педагогічну, активну просвітницьку діяльність та літературну творчість.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого, для пошуку інших видань цієї тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування:

25 січня – 15 лютого 2025 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Ірина Рачковська