Aбонемент

До 150-річчя від дня народження Люсі Мод Монтгомері (1874-1942), канадської письменниці

Люсі Мод Монтгомері – канадська письменниця і поетеса, авторка 23 романів, 530 оповідань і більш ніж 500 віршів; її надруковані щоденники нараховують понад 5000 сторінок. Найбільш відомий твір Люсі

Мод про рудоволосу дівчинку з нелегкою долею «Енн із Зелених Дахів» (1908), став бестселером і тільки за перші 5 років був перевиданий 32 рази. Вважається, що саме він надихнув Астрід Ліндґрен на  написання низки книжок «Пеппі Довгапанчоха».

Майбутня письменниця народилась 30 листопада 1874 року і походить з міста Кліфтон (тепер Нью-Лондон) на Острові Принца Едварда. Її мати померла від туберкульозу, коли дівчинці ще не було двох років. Батько залишив дівчинку під опікою бабусі та дідуся – батьків її матері, що жили в Кавендіші, – а сам переїхав до провінції Саскачеван, де одружився вдруге.

З шести років Люсі Мод відвідувала звичайну сільську школу, з дев’яти почала вести щоденник і пробувала писати вірші та оповідання. Вперше її вірш було опубліковано в газеті «Патріот» у 1891 році.

Закінчивши народну школу, вчилася в Коледжі Принца Вельського у Шарлоттауні, Університеті Далхаузі в Галіфаксі, Нова Шотландія. Після закінчення університету працювала вчителькою, займалась журналістикою.

Після смерті дідуся та бабусі, письменниця одружується із пресвітеріанським проповідником Ювеном Макдональдом і виховуює трьох синів. Люсі Мод допомагала чоловікові у його пасторській діяльності, займалася господарством, вела велике листування з друзями і багато писала.

У 1908 році Монтгомері публікує свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» – роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі, яка залишилася без батьків і яку згодом удочерила селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої письменниці. Прототипом для створення персонажу була американська натурниця та акторка Несбіт Евелін, фотокартку якої Люсі Мод повісила на стіну у своїй кімнаті.

Успіх цієї книги був нечуваним. Марк Твен назвав рудоволосу героїню «самою зворушливою і чарівною дитиною художньої літератури з часів безсмертної Аліси». Після виходу у світ першої книги Монтгомері отримала тисячі листів із проханням продовжити історію Енн. І тоді з’явилися наступні твори, що оповідають про долю Енн-підлітка, дівчини та, нарешті, дорослої жінки («Енн із Ейвонлі», «Енн з острова Принца Едуарда», «Енн із Лопотливих Тополь», «Будинок Мрії Енн», «Енн з Інглсайду») та «Ейвонлійські хроніки».

Незабаром з’явилися і повісті про інших дівчаток, зокрема «Емілі з Місячного Серпа» тощо.

У 1923 р. Монтгомері першою з канадських жінок набула членства в Королівському Товаристві Гуманітарних Наук у Великій Британії, а у 1935 році письменниці надано почесне звання офіцеру Ордена Британської імперії. 1943 році Люсі Мод було оголошено «особистістю національного історичного значення». Її твори були визнані культурною спадщиною Канади.

Померла Люсі Мод Монтгомері 24 квітня 1942 року і похована на цвинтарі в Кавендіші, на пагорбі, звідки видно землю та море, яке вона дуже любила.

Твори письменниці ось уже багато років мають величезний успіх як у всіх англомовних, так і в багатьох інших країнах, – вони майже щороку видаються мільйонними тиражами в США, Канаді, Великобританії, Австралії, з’являються в перекладах іншими мовами, на їх основі створені театральні постановки та кінофільми.

Популярність авторки та персонажів її книг активно використовується туристичною індустрією канадської провінції Острів Принца Едварда. У туристичні маршрути включено відтворений хутір-музей Green Gables, «населений» персонажами роману. Туристам радять відвідати шоколадний магазин, де «колись купувала цукерки сама Люсі Мод».

До ювілею видатної канадської письменниці у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку на якій представлено художні твори у перекладі українською мовою.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1

2-й поверх

Термін експонування:

30 листопада – 13 грудня 2024 р.

Інформацію підготувала зав. відділу

обслуговування користувачів Оксана Круліковська