П’ятниця, 12 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 145-річчя від дня народження Каземира Малевича  (1879-1935), відомого живописця, теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, педагога 

 

image23 лютого 1879 у Києві народився Казимир Малевич, художник-авангардист та теоретик мистецтва, основоположник супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ ст. «Чорний квадрат».

У родині Малевичів, що мали польське коріння, було 14 дітей. Батько, який працював на цукрозаводі, мріяв аби син став цукроваром. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. «Приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників.» – писав у спогадах Казимир Малевич. Попри те, що Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище, згодом пішов навчатися малюванню до Київської художньої школи Миколи Мурашка.

«Кубофутуристичний» напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. 1913-го він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше було представлено «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю. Це був початок супрематизму (найвищого етапу у мистецтві). «Супрематизм, – за визначенням Малевича, – мав у своєму розвитку три ступені чорного, кольорового і білого».

З 1918-го колір зникає у живописі Малевича. З’являється картина «Білий квадрат на білому фоні». «Це знак чистоти людського творчого життя. – говорив Малевич, – це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена».

За радянської влади його двічі заарештовували, 1933-го його мистецтво оголосили поза законом.

У творчості Малевича була відображена тематика Голодомору 1932-33 року. Відомий його ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» – рядком з народної пісні 1920-30-х років. На картині зображені 3 людські фігури, у яких замість облич серп, молот, хрест і труна.

imageМалевич захоплювався вишивкою. Художник не тільки сам вишивав, а й створював ескізи, за якими потім майстри народного промислу робили вишивки. Вишиті шарфики, подушки, хустки і скатертини, створені в селі Вербівка на Київщині, потім продавалися в Києві і Берліні.

Каземир Северинович дуже добре співав, мав красивий бас. Улюбленими були пісні «Гуде вітер вельми в полі»; «При дорозі хрест високий, кров’ю обілляний», «крамольна» в ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

Художник часто говорив про своє захоплення іконами, називав ікони найкрасивішим, найбільш досконалим видом мистецтва. У різні цикли робіт сільської тематики Малевичем включені українські пейзажі й ікони, присутні в кожній сільській хаті.

З нагоди 145-річчя від дня народження Малевича Каземира Севериновича в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку, яка розповідає про роботи митця, його життя, творчість та підкреслює унікальність таланту Малевича.

Для пошуку інших документів радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 19 – 29 лютого 2024 р.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу

обслуговування користувачів Анна Сладкова