Понеділок, 26 лютого 2024

Новини і події

«<Лютий 2024 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянської (1863–1942),  

української письменниці, громадської діячки

 

«Я писала, коли любила, писала, коли терпіла,  

писала, коли не находила вдоволення знадвору бажань своїх особистих, 

 коли бачила кривду, заподіяну так людям, як звірятам, цвітам і птахам,  

писала, коли переймалася великими ідеями про визволення жінки,  

ідеєю соціялізму, ідеєю націоналізму, патріотизмом…». 

 

Ольга Кобилянська


 

imageОльга Юліанівна Кобилянська – українська письменниця, одна з перших літераторок, яка пропагувала ідеї емансипації, активна учасниця феміністичного дискурсу.

Народилася Ольга Кобилянська в містечку Гура-Гумора на півдні Буковини в багатодітній родині урядовця, була четвертою дитиною з семи. 1875 р. родина Кобилянських переїхала до містечка Кимполунг, де майбутня письменниця закінчила чотири класи німецької початкової школи. Крім того, навчалася приватно, багато часу проводила за книжками й наполегливо займалася самоосвітою, ставши однією з найосвіченіших жінок свого часу, цікавилася соціологією і філософією, грала на кількох музичних інструментах (піаніно, дримба). Окрім української, володіла німецькою і польською мовами.

1891 р. родина переїхала до Чернівців, де Ольга Кобилянська розвивала літературно-творчий талант. Разом зі своїми соратницями (Наталією Кобринською, письменницею, засновницею Товариства руських жінок, та Софією Окуневською, першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині) поширювала емансипаційні ідеї, закликала до розвитку європоцентричного мислення. Особливу роль у житті Ольги Юліанівни відіграло знайомство з Іваном Франком й Осипом Маковеєм (під впливом Маковея почала писати українською), а також дружба з Лесею Українкою.

Свої перші вірші майбутня українська письменниця написала німецькою мовою у 13 років. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання Ольги Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво» (1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж» (1886-1887).

У 1888 р. Ольга Кобилянська написала німецькомовну повість «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з творчістю Ольги Юліанівни знайомиться Леся Українка.

У 1892 р. літераторка пише працю «Рівноправність жінок», того ж року виступає в журналі «Народ» із нарисом «Жіноча вистава в Чикаго». Наступного року – бере участь у виданні альманаху «Наша доля», вміщуючи в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи. У 1894 р. Ольга Кобилянська друкує в журналі «Зоря» повість «Людина». Упродовж наступних років вона активно пише повісті та оповідання: «Він і вона» (1895), «Що я любив» (1896), «Некультурна» (1897), «Природа» (1898), «Земля» (1902), «Ніоба» (1905), «У неділю рано зілля копала» (1909), «Через кладку» (1911), «За ситуаціями» (1913), «Апостол черні» (1926) та багато ін. творів.

Тяжка праця по господарству, а також застуда викликали хворобу в О. Кобилянської: наприкінці 1903 р. її розбив частковий параліч, тому вона постійно хворіла, а коштів на систематичне лікування не вистачало.

Протягом 1915-1923 pp. Ольга Кобилянська пише низку оповідань, новел, нарисів, у яких розкриває трагічну безвихідь, страждання, розпуку і біль, викликані драматизмом ситуації, породженої Першою світовою війною: «Лист засудженого вояка до своєї жінки» (1917), «Назустріч долі» (1917), «Юда» (1917р.), «Сниться» (1922), «Зійшов з розуму» (1923), які увійшли до збірки «Але Господь мовчить…» (1927). У 1926-1929 pp. у Харкові вийшло її зібрання творів у дев’яти томах.

У 1940 р., коли Північну Буковину приєднали до Радянського Союзу, нова влада з пропагандистською метою стала активно підтримувати письменницю: їй було призначено пенсію, прийнято до Спілки письменників України, до шкільного курсу літератури введено її твори.

Коли у 1941 р. Буковину знов окупували румуни, воєнна жандармерія встановила нагляд за Ольгою Кобилянською, готуючи судову розправу над нею. Проте наміри окупантів залишилися нездійсненими – 21 березня 1942 р. 78-річна Ольга Кобилянська померла. Румунська влада заборонила громадськості провести її в останню путь: на похороні були лише її рідні й близькі.

На вшанування пам’яті письменниці у Чернівцях у будинку, де жила Ольга Кобилянська, відкрито меморіальний музей. До 100-річного ювілею Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театру присвоєно її ім’я. У 2006 р. засновано щорічну літературно-мистецьку премію імені О. Кобилянської, що присуджується за найкращий літературний твір і наукові праці щодо питань гендерної політики в державі.

До 160-річчя від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської, видатної української письменниці, громадської та культурної діячки в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить збірки творів, окремі видання письменниці, біографічні, літературно-критичні матеріали про її життя і творчість та інсценізації її творчого доробку. Для більш широкого пошуку документів з даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1;

2-й поверх, загальний читальний зал №1.

Термін експонування: 23 листопада – 30 листопада 2023 р.

 

Інформацію підготувала завідувач сектору 

відділу обслуговування користувачів Тетяна Царан