Понеділок, 26 лютого 2024

Новини і події

«<Лютий 2024 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

2 серпня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція культурологині, заслуженого працівника культури України Світлани Петровської та історика, громадського діяча Володимира Петровського «Вікентій Хвойка. Відкриття трипільської культури».

Із вступним словом про місце України в європейській історії до відвідувачів звернувся Володимир Борисович.

Світлана Юріївна розповіла про біографію та наукову діяльність відомого українського археолога, педагога, автора наукових праць і статей Вікентія Хвойки (1850-1914), його найвидатніші археологічні відкриття, зокрема такі, як: стійбище первісних мисливців на мамонтів на Кирилівській пізньопалеолітичній стоянці (25 000 рр. до н.е.); трипільська давньоземлеробська культура на Подніпров’ї на Київщині (ІV-ІІІ ст. до н.е.), яка є найпівнічнішою периферією давніх цивілізацій Стародавнього Сходу; могильники двох археологічних культур – зарубинецької біля с. Зарубинці на північ від Канева (ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.) та черняхівської поблизу с. Черняхів під Кагарликом (ІІІ-V ст. н.е.), відкриті у 1898-1899 рр. на березі Дніпра; фундаменти мурованого князівського палацу часів Київської Русі на Старокиївській горі неподалік Десятинної церкви та розкопи у 1907 р. великої братської могили жертв татаро-монгольської навали Києва 1240 р.; знайдення в Києві у садибі лікаря Петровського та дослідження залишків давньоруських майстерень, де виробляли ювелірні прикраси з металу та емалі, а також керамічних кахлів, рештків земляних укріплень осердя Стародавнього Києва; давньоруське князівське місто-фортеця Білгород у селі Білогородка під Києвом, розкопане в 1909-1914 рр., де були виявлені потужні оборонні споруди, залишки кам’яного храму ХІІ ст., величезний колодязь тощо.

«Ще за життя Вікентія Хвойки газета «Киевлянин» так писала про видатного археолога: «Усю працю В.В. Хвойки супроводжувало «щастя» – але той факт, що «щастя» скрізь крокувало за паном Хвойкою, ясно вказує на те, що його «щастя» не було наслідком багатьох щасливих випадків, а сумою, яку складають величезний талант, самовіддана праця, любов до теми та залізна воля». Лише одного зі зроблених ним відкриттів вистачило б, аби вдячні нащадки навіки запам’ятали його ім’я, а сучасники гудили його, називаючи «недоуком» та «вискочкою від науки». Недооцінений за життя археолог, вірний обраному фаху, буквально до останнього подиху історик за покликанням – все це про Вікентія В’ячеславовича Хвойку, іменем якого названа одна з вулиць Києва, – зазначила культурологиня.

Свій виступ вона доповнила численними цікавими відеоматеріалами.

Глибоке і всебічне розкриття теми Світланою Петровською відвідувачі схвалили гучними оплесками і щирою вдячністю.

Партнери заходу – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та Благодійна організація «Київський міський благодійний фонд «Інтеграція» (за сприяння Всеукраїнської Громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»). Засновник і керівник Фонду – В.Б. Петровський.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда

фото провідного бібліотекаря

відділу обслуговування користувачів Олени Загорної