Понеділок, 26 лютого 2024

Новини і події

«<Лютий 2024 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

18 липня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого  в межах проекту «Мистецтво надихає» відбулася лекція доцента кафедри теоретичних дисциплін і професійної освіти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Юлії Полтавської «Мистецтво Київської Русі – наш безцінний спадок».

Лектором було представлено цікавий матеріал про джерела мистецтва Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Слухачі здійснили своєрідну мандрівку у часі від початкового етапу доби княгині Ольги – князя Володимира (ІХ ст.-1017), коли було споруджено палац княгині Ольги, Десятинна церква та князівські палаци поблизу неї в Києві. Далі йшлося про те, як протягом доби князя Ярослава Мудрого (1017-1054) було зведено Софійський собор, Іринівська та Георгіївська церкви, Золоті Ворота. Під час доби Ярославичів і Мономаха (друга половина ХІ ст.-перша третина ХІІ ст.) Києво-Печерський монастир прикрасили Успенський собор і Троїцька надбрамна церква та поблизу монастиря – церква Спаса на Берестові, а також Михайлівський собор Видубицького монастиря. У ті ж часи було зведено Михайлівський Золотоверхий собор, Кловський та Вишгородський собори, Юр’єва Божниця в Острі. Навіть у добу уособиць (30-ті – 80-ті рр. ХІІ ст.) були побудовані Церква Успіння Богородиці Пирогощі, Кирилівська і Василівська церкви у Києві та Георгіївський собор у Каневі. А завершальна доба перед татаро-монгольською навалою (кінець ХІІ- перша половина ХІІІ ст.) відзначена написанням «Слова о полку Ігоревім», будівництвом Собору Апостолів у Білгороді, Ротонди в Києві, церкви Гнилецького монастиря на подвір’ї Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ). Всі ці архітектурні шедеври  стверджували красу і духовність.

Досвідчений мистецтвознавець докладно розповіла про багатий архітектурний декор київських князівських палаців та церков, кам’яних і дерев’яних споруд, їхні розкішні інтер’єри, прикрашені мозаїчними панно на стінах і підлозі, фрески, ікони, хрести, дорогоцінний посуд та інші прикраси. Про це свідчать матеріали розкопок, а також мініатюри Радзивілівського літопису.

Глибоко і всебічно виклавши тему лекції, де органічно були поєднані відомості про  історичні події, культурні і духовні скарби, Ю. Полтавська довела, що мистецтво Київської Русі-України є однією з найяскравіших сторінок історії художньої культури доби Середньовіччя. Київська Русь відіграла значну роль в світовій історії, а її мистецтво за три століття досягло художніх вершин. Великий вплив на мистецтво Київської Русі мали культури інших народів, особливо Візантії. Разом з тим у скарбницю світової культури багато нового і цінного внесли давньоруські митці. Загалом культурний розвиток Київської Русі  ІХ-ХІІІ ст. знаходився на високому європейському рівні. На жаль, монголо-татарська навала перервала цей яскравий період вітчизняної історії. Але культура періоду княжої доби в усіх своїх формах і жанрах  показала яскраву самобутність  і заклала підвалини для подальшого розвитку культури України пізнього Середньовіччя.

Слухачі, захоплені яскравою лекцією, підтримали проект «Мистецтво надихає» та обрали багато тем для подальших зустрічей.

Захід відвідали директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник, історик і громадський діяч Володимир Петровський, художник і старший викладач КДАДПМД ім. Михайла Бойчука Наталія Полтавець, журналіст Віктор Задворнов, організатор заходів ЦБС Голосіївського району м. Києва Зоя Логвиненко, користувачі та співробітники НБУ ім. Ярослава Мудрого.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда

 

Фото провідного бібліотекаря

відділу обслуговування користувачів Олени Загорної