Неділя, 22 грудня 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Книжкова виставка «До 35-річчя від дня заснування (1988) Української Гельсінкської спілки – громадсько-політичної та правозахисної організації»
Я не знаю, що таке права чоловіка чи права жінки; я знаю лише, що таке права людини. (Сара Ґрімке)
7 липня 1988 року у Львові було засновано Українську Гельсінську спілку (УГС), яка об’єднала правозахисні групи, що діяли на той час в Україні. Головою УГС був обраний колишній політв’язень, політик і громадський діяч Левко Лук’яненко. До керівних структур організації увійшли дисиденти радянської доби, правозахисники, активісти патріотичних рухів, які вважали своїм завданням не лише захист прав людини, а і відновлення української незалежної держави. Створення Української Гельсінської спілки було проголошено на 50-тисячному мітингу у Львові, вона стала найбільшою в Україні правозахисною організацією. Спілка виникла не з нуля: ще у листопаді 1976 року в Україні дисиденти, політв’язні радянської доби, правозахисники створили Українську громадську групу (УГГ) сприяння використанню Гельсінських угод (які у 1975 році підписали уряди 35 держав, включаючи СРСР), котрі були покликані «забезпечити виконання високих принципів демократії і прав людини». Серед членів УГГ були відомі дисиденти, інтелектуали, такі як Микола Руденко, Петро Григоренко, Левко Лук’яненко, Іван Кандиба, Надія Світлична, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Святослав Караванський, Оксана Мешко, Олесь Бердник та інші. Українська Гельсінська спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-х – початку 1990-х років. У документах КДБ УГС фігурувала як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. Вона вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги – відновлення Незалежності України в 1991 році: на парламентських виборах 1990 року 12 членів спілки були обрані народними депутатами України. Базові принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, яку Верховна Рада України проголосила 16 липня 1990 року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УГС Левко Лук’яненко. У Декларації проголошувалося, що в своїй роботі спілка керується не політичними, а лише гуманітарно-правовими мотивами і свою головну мету бачить в ознайомлені світового співтовариства з порушенням прав людини в Україні. У 1989 році до УГС долучились Український християнсько-демократичний фронт (голова Василь Січко), Українська народно-демократична ліга, частина членів Спілки Незалежної Української Молоді, які висловлювали більш радикальні ідеї. Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) – найбільша асоціація правозахисних організацій України, яка об’єднує 29 правозахисних недержавних організацій і має за мету захист прав людини. Досвід Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки актуальний дотепер, його використовують, серед інших, правозахисники, які борються за звільнення українських полонених у Росії. До 35-річчя від дня заснування Української Гельсінкської спілки в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, на якій представлено документи і матеріали з фондів НБУ, що знайомлять з історією створення та діяльністю УГC. Для більш широкого пошуку документів данної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх, загальний читальний зал №1. Термін експонування: 4 липня – 15 липня 2023 р.
Інформацію підготувала завідувач сектору відділу обслуговування користувачів Наталія Опенько |