П’ятниця, 19 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

31 травня 2023 року у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого в межах культурологічного проекту «Бібліотека Ярослава Мудрого та її околиці», створеного за ініціативи колективу книгозбірні та видавництва «Саміт-Книга» відбулася лекція-зустріч з доктором філологічних наук, професором, Академіком Національної Академії наук України, Директором Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Миколою Жулинським на тему «Інститут Літератури. Історія та сучасність».

Інститут Тараса Шевченко юридично постав у 1926 р. у Харкові в системі Народного комісаріату освіти УРСР – саме на початку цього року академіку Дмитру Багалію було доручено організувати «наукову установу всеукраїнського значення – Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка».

У своїй лекції Микола Жулинський приділив детальну увагу відділу рукописних фондів і текстології, комплектування якого розпочалося одразу ж після створення Інституту Тараса Шевченка у 1926 р., хоча існує припущення, що активну збирацьку діяльність Ієремія Айзеншток – майбутній вчений секретар цієї установи – розпочав значно раніше.

На сьогодні інститутський відділ рукописів є одним із найбільших і найбагатших літературних архівів України, оскільки сконцентрував у своїх сховищах автографи творів і листи українських письменників від ХVІІ до ХХ ст. Тут зосереджено понад 250 персональних фондів та колекцій, понад 120 тисяч одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності (у тому числі й рукописів ХIV століття), особові архівні фонди І. Величковського, Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, С. Руданського, І. Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, В. Стефаника, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Ю. Яновського, О. Гончара, В. Стуса, В. Симоненка та багатьох інших видатних класиків української літератури.

Крім того, тут зберігаються матеріали видатних діячів культури (композиторів, художників, акторів) та вчених, робота яких була пов’язана з літературним процесом.

Микола Григорович підкреслив, що загальнонаціональною цінністю українського народу є фонд Шевченка, в основі якого майже вся рукописна спадщина поета, прижиттєві та численні посмертні видання його творів, чотири альбоми малюнків, кілька оригінальних офортів і документів, прижиттєві фотографії, зібрана свого часу Інститутом Тараса Шевченка у Харкові й доповнена надходженнями зі сховищ колишнього Радянського Союзу та від приватних книгарень.

В Інституті також зберігається унікальна колекція друкованої шевченкіани відомого українського бібліографа, книгознавця і літературного критика Юрія Меженка.

Бібліотека закладу містить численні прижиттєві видання І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, В. Винниченка, Олександра Олеся, П. Тичини, М. Рильського, Б. Лепкого, Юрія Клена, В. Сосюри, М. Семенка, В. Свідзінського, Д. Фальківського, М. Філянського, Є. Маланюка, В. Стуса, І. Світличного, М. Стельмаха, Є. Гуцала та багатьох інших.

У заході взяли участь: Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт»; Іван Степурін, директор видавництва «САМІТ-КНИГА»; Олег Сербін, генеральний директор НБУ ім. Ярослава Мудрого, користувачів бібліотеки.

Модератор заходу – Дмитро Чистяк, письменник, перекладач, літературний критик, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри романської філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Партнери проєкту – КП «Київінформ», Громадська рада при КМДА, ТМ «Київське Сухе Варення», ТД «Вина Світу».

 

Інформацію підготувала

зав. відділу обслуговування користувачів Оксана Круліковська

фото бібліотекаря відділу обслуговування користувачів Олесі Наталич