Концерт Народного етнографічного хору «Гомін» імені Леопольда Ященко
«А ми нашу славну Україну розвеселимо»
(до Дня Національної гвардії України)
«Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і … пісні»
Ліна Костенко,
(поема «Маруся Чурай»)
25 березня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся концерт Народного етнографічного хору «Гомін» «А ми нашу славну Україну розвеселимо» (до Дня Національної гвардії України). Засновник і керівник хору український музикознавець, фольклорист, диригент, композитор, кандидат мистецтвознавства Леопольд Ященко.
Хор «Гомін», заснований у Києві 1969 року,є аматорським хоровим колективом, що об’єднаний любов’ю до рідної мови, української пісні та минувшини. За прагнення відродити народні традиції, розбудити національну свідомість українців учасники хору та керівник (до 2016 р.) Леопольд Ященко у 70-80-х рр. зазнали переслідувань і заборон з боку тоталітарної влади. Хор відновив свою діяльність за часів незалежності України. У 2005 році отримав звання «Народний». Сьогодні художній керівник і диригент хору – Зеновій Корінець, народний артист України, музично-громадський діяч, педагог, лауреат ІІ Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів імені Дмитра Загрецького.
Захід розпочався хвилиною мовчання і вшануванням пам’яті за загиблими на війні з російським агресором. У виконанні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого прозвучала пісня «Пливе кача», що стала головною піснею-символом Майдану під час прощання із загиблими героями Небесної Сотні. Керівник вокалістів – заслужена артистка України Ірина Персанова.
Далі у програмі прозвучали козацькі, повстанські та стрілецькі пісні у виконанні Народного етнографічного хору «Гомін» імені Леопольда Ященка. Ці пісні народжені у буремні роки боротьби за незалежність України і в наш час надзвичайно актуальні. Відвідувачі дізналися історії цих пісень, що виникли у різні історичні періоди та поєднані одвічним прагненням українців до свободи і незалежності, а також тематикою безмежної любові до України, любові до матері, жінки, краси рідного краю…
Козацькі пісні – це народні, історичні співанки та думи, в котрих оспівується Козацька доба періоду ХV-ХVІІІ століття. Містять героїчні, часом алегоричні, засоби опису смерті козака, від'їзд до чужих країв, сум за Батьківщиною, герці та баталії. Згодом до жанру було доєднано твори гайдамацької тематики. Відзначаються багатством ідейного змісту, емоційною наснаженістю, високою художністю. Основний герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни, готовий віддати за неї життя. Такі пісні творилися зазвичай людьми, близькими до козаків, здебільшого їх родичами та коханими.
Стрілецькі пісні – маршово-бойові, жалобні, любовні й жартівливі створені в легіоні Українських січових стрільців 1914-1918 рр. під час національно-визвольної боротьби. Вони увібрали в себе дух того новітнього національно-патріотичного піднесення нашого народу, який проявився в його змаганнях за свободу і державну незалежність України в період Першої світової війни та особливо яскраво заяснів у героїчному чині військового формування Українських січових стрільців. Звідси і їх назва. Найважнішим і найпочеснішим завданням стрілецьких пісень було підтримувати дух українських вояків.
Повстанські пісні – сукупність пісенних творів про національно-визвольну боротьбу українського народу у ХХ ст. Жодна з історичних епох не дала такого великого багатства різножанрових оповідних і пісенних творів, як боротьба ОУН і УПА за незалежність та соборність своїх етнічних земель у 1940–1960-х роках. Свідченням цього є сотні повстанських пісень, поширених не лише в регіонах масового визвольного руху, а й за межами України. Вони відображають ідеї самозречення та жертовності на благо державності України, передають захоплення красою, мужністю та сміливістю нескореністю духу. Пісні УПА – це культурний скарб України і джерело патріотичного виховання молоді.
Захід прикрасила виставка українських хусток та рушників колекціонерки Людмили Грабовенко.
Інформацію підготувала головний бібліотекар
відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,
Бібліотека
