Середа, 5 жовтня 2022

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

«І злети, і падіння…»

Творча зустріч з народною артисткою України Галиною Яблонською

 

image19 січня 2022 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась творча зустріч з відомою українською актрисою, народною артисткою України, яка стала своєрідним символом відродження українського театрального мистецтва, Галиною Яблонською.

Яскравим талантом легендарної актриси свого часу захоплювалися Сергій Герасимов, Платон Майборода та Амвросій Бучма, видатні театральні діячі, музиканти та режисери. За рівнем надзвичайного акторського обдарування її порівнювали з корифеєм українського театру – Марією Заньковецькою.

Мисткиня уособлює в собі цілу епоху української національної культури. За найтриваліший період виступів на театральній сцені її ім’я занесено до Національного реєстру рекордів України (2019).

Театральний дебют майбутньої актриси відбувся у 1936 році, коли 8-ми річна Галина Яблонська зіграла роль Топсі у виставі за п'єсою «Хатина дяді Тома» Г. Бічер-Стоу у Вінницькому державному театрі.

Цьогоріч Галина Гілярівна відзначає 71-й рік від дня свого виходу на сцену Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та 88-й театральний сезон.

На франківську сцену актрису запросили у 1951 році, на якій вона дебютувала у ролі Галі з вистави «Назар Стодоля» у постановці А. Бучми. Це був справжній подарунок долі, бо до цього вона виступала лише в периферійних театрах і такий шанс випадав не всім. Талановита актриса, красуня, яка ідеально підходила під типаж справжньої української дівчини, опинилася в колективі митців, котрі були її кумирами, а театр став рідним домом. «Ходила по сцені – не дихала…», – згадує ті часи Галина Гілярівна.

За роки своєї багаторічної творчої діяльності на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка актриса зіграла майже в усіх класичних українських п’єсах. У доробку Галини Гілярівни понад 100 зіграних ролей, серед яких неперевершена Олеся Богданівна («Самотня леді» І. Афанасьєва), комічна Аграфена Семенівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки Основ’яненка), зворушлива Габріель («Сторонні серед нас» А. Бушковськи), яскрава Ольга Франко (Хоружинська), («Таїна буття» А. Мая).

Найулюбленішими ролями стали такі, як-от: Галя («Лиха доля» М. Старицького), Аделіна Тошева («Мата Харі» Н. Йорданова), леді Макдуф («Макбет» В. Шекспіра), Катря («Не судилось» М. Старицького).

Нині Г. Яблонська грає у трьох виставах франківців та продовжує збирати повні зали шанувальників. Паралельно актриса провадить активну громадську роботу: популяризує творчість Т. Шевченка і українську мову, очолює мистецько-просвітницькі, патріотичні організації.

Творче життя Галини Яблонської – учениці геніального актора та режисера Амвросія Бучми, сучасниці Гната Юри, Наталії Ужвій, Нонни Копержинської і цілої плеяди легендарних артистів – не завжди складалося гладко. Часто доводилося протистояти викликам долі й переживати нелегкі часи. Але пані Галина й досі вражає шанувальників своїм оптимізмом та силою духу.

Як згадує сама актриса: «Озираючись на свій життєвий шлях – а він такий довгий, аналізуючи все з відстані часу, починаєш усвідомлювати, що не лише злети, а й «болісні падіння» нам потрібні як періоди мужніння, а мобілізація цих сил необхідна, щоб вистояти і, як результат, вийти на новий якісний рівень свідомості».

Це була не просто творча зустріч з видатною актрисою – це було справжнє театральне дійство з промовистою назвою «І злети, і падіння…», яку майстерно провів заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат мистецтвознавства, письменник Василь Неволов.

На вечорі було продемонстровано уривки з вистави «Украдене щастя» за п’єсою І. Франка та фільму-вистави «Не судилося» М. Старицького.

Розповідаючи про життєвий і творчий шлях, з великою теплотою та вдячністю Галина Гілярівна згадувала свою маму, також театральну актрису; вітчима Гілярія Антоновича Яблонського, який фактично замінив їй рідного батька Юхима Сіденка, репресованого в 1930-х роках радянською владою. З гумором пригадувала вона свій перший вихід на сцену в ролі Топсі і те, як перший гонорар перерахувала іспанським дітям.

З вітальним словом до Галини Гілярівни звернулись: народна артистка України Лариса Хоролець; заслужений артист України Борис Лобода; відомий учений-філософ, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Василь Кушерець; театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України Петро Ільченко; заслужений журналіст України Василь Василашко; громадська діячка Меланія Іщук.

У залі панував піднесений, святковий настрій. Галина Гілярівна вражала і підкоряла присутніх своєю невичерпною енергію та акторським талантом – читала власні вірші, жартувала. Приємною родзинкою для  улюбленої актриси став виступ актора, поета, співака Ігоря Данилейка з піснею Н. Яремчука «Родина», яка надихнула Галину Яблонську та Василя Неволова на танок.

Наприкінці зустрічі актор Героїчного театру «Пам’ять» Олег Топілко і Василь Неволов зіграли уривок з вистави «Шевченкові імперативи і ми».

Подарунком для глядачів стала постановка сцени з вистави «Візит старої дами», яку здійснила режисер Олена Іванченко за п’єсою Ф. Дюрренматта. Неперевершена гра Галини Яблонської в дуєті з Борисом Лободою викликала незабутні враження.

Отримати звання народної артистки України не так важко, а ось стати «народною артисткою» можна тільки завдяки відданій праці. Галина Гілярівна є справді народною артисткою, улюбленою актрисою кількох поколінь, яка все своє життя присвячує мистецтву. Невичерпна любов до театру дає Г. Яблонській натхнення й досі виходити на сцену, допомагає зберігати природню жіночу красу та виконувати свою духовну і громадянську місію.

Тож, шановна Галино Гілярівно! Ви є прикладом перемоги над часом. Щиро захоплюємось Вашою безмежною харизмою і бажаємо міцного здоров’я та довгих років життя. Божого благословення Вам та натхнення!

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності

Совершенна Л.С.