Aбонемент

Книжкова виставка

До 130-річчя з дня народження Н. Д. Полонської-Василенко (1884–1973), українського історика

Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко − відомий український історик, археолог, архівіст, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (з 1947 р.), Української вільної академії наук (з 1948 р.), Міжнародної академії наук у Парижі (з 1953 р.).

Народилася Наталія Дмитрівна 13 лютого 1884 року в Харкові у дворянській родині історика Дмитра Меньшова.

У 1890 р. закінчила Києво-Фундуклеївську Маріїнську жіночу гімназію. У 1905–1911 рр. навчалася на історико-філологічному відділенні Вищих жіночих курсів у Києві. У 1909 р. працювала в археологічній експедиції В. Хвойки, в 1913 р. склала вступні іспити на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Брала участь у діяльності багатьох наукових товариств, насамперед історичних: Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва (1911 р.), київського Історичного товариства Нестора-літописця (1912 р.), Таврійської вченої архівної комісії (1916 р.).

У 1910–1924 рр. викладала історію та географію в київських гімназіях, займала професорські посади у низці навчальних закладів, у тому числі в Київському університеті. У 1920-х рр. оволоділа українською мовою і з тих пір писала свої праці тільки українською.

У 1923 р. вийшла заміж за колишнього міністра освіти і закордонних справ УНР М. П. Василенка. У 1918–1925 рр. працювала в Київському археологічному інституті, в 1924–1941 рр. − у Всеукраїнській академії наук (у 1934–1938 р. була звільнена із роботи з політичних мотивів). У 1927–1932 рр. − професор Київського художнього інституту.

У 1940 році, захистивши докторську дисертацію про історію заселення Південної України у XVIII ст, стала однією з перших жінок-докторів історичних наук Української РСР.

Під час німецької окупації України − директор Інституту археології Академії наук (жовтень – грудень 1941 р.) та Київського центрального архіву стародавніх актів (грудень 1941 р. – вересень 1943 р.).

У вересні 1943 р. виїхала на Захід. Із жовтня 1943 р. − референт Українського центрального комітету у Львові. У 1944 р. читала лекції в Українському вільному університеті в Празі. Після переїзду університету в Мюнхен із 1945 р. − професор цього університету, з 1965 р. − віце-президент Українського історичного товариства. З 1966 р. − декан філософського факультету Українського вільного університету.

Померла Наталія Дмитрівна 8 червня 1973 року в м. Дормштадт, похована в м. Новий Ульм, Німеччина.

Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко − одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць в царині історії Запоріжжя та Південної України. Її археографічні студії стали одним із джерел розвитку української історичної науки.

До 130-річчя від дня народження Наталії Дмитрівни Полонської-Василенко в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить праці авторки, спогади, статті, монографії, літературу про життя і творчість Полонської-Василенко тощо.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх.

Термін експонування: 11–28 лютого 2014 р.

Інформація підготовлена відділом СКД