Субота, 23 жовтня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

 

До 145-річчя від дня народження С. О. Єфремова (1876–1939), українського публіциста, літературознавця, громадського і державного діяч


image

Сергій Олександрович Єфремов народився 6 жовтня 1876 р. в селі Пальчик Звенигородського повіту Київської області в родині сільського священика. 1891–1896 рр. навчався в Київській духовній семінарії, 1901 р. закінчив юридичний факультет Університету святого Володимира

Політичну діяльність Єфремов розпочав ще у студентські роки. Від 1897 р. – член Загальної безпартійної української організації. Наприкінці 1904 р. C. Єфремов разом з Б. Грінченком, М. Левицьким, Ф. Матушевським та іншими створив Українську радикальну партію, яка в 1905 р. за його ініціативою об'єдналась з Українською демократичною партією, здобувши назву Українська радикально-демократична партія. Належав до ліберального крила українського національного руху й виступав за поступовість та поміркованість політичної боротьби.

 1908 р. був одним із засновників Товариства українських поступовців. Співпрацював з багатьма українськими періодичними виданнями: «Зоря», «Правда», «Записки НТШ», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Рада», «Нова Рада», «Україна», «Украинская жизнь» та ін. Друкував у них статті публіцистичного й історико-літературного характеру. Найбільш відомий своєю двотомною працею "Історія українського письменства" (1911), яка охоплює український літературний процес від давнини до 20-х років ХХ ст.

За гострі публіцистичні виступи на захист української національної культури й політичних свобод неодноразово арештовувався владою.

У березні 1917 р. увійшов до складу Української Центральної Ради (УЦР), а у квітні 1917 р. на Українському Національному Конгресі обраний заступником голови УЦР і членом Малої Ради. Після створення 15.06.1917 р. першого українського уряду – Генерального Секретаріату УЦР-УНР – займав у ньому посаду генерального секретаря міжнаціональних справ. Його називають "хрещеним батьком" Української Народної Республіки: вважається, що саме він запропонував і використав назву УНР. У часи Директорії УНР відійшов від активної політичної діяльності

З січня 1919 року С. О. Єфремов був дійсним членом створеної Всеукраїнської академії наук (ВУАН), де він займав посаду секретаря Історико-філологічного відділення. Протягом 1922-1928 рр. був віце-президентом ВУАН. Очолював низку наукових товариств і комісій: Комісію для видання пам'яток новітнього письменства України, Комісію для складання біографічного словника діячів України та інші. Проводив велику наукову й науково-організаційну роботу.

У 20-х роках ХХ ст. українське літературознавство збагатилося такими фундаментальними працями вченого, як «Михайло Коцюбинський» (1922), «Карпенко-Карий» (1924), «Іван Нечуй-Левицький» (1925), «Іван Франко» (1926), «Панас Мирний» (1928).

Особливу увагу С. Єфремов приділяв популяризації та науковому вивченню життя, світогляду й літературної творчості Тараса Шевченка. Він написав і опублікував понад сто статей, рецензій, популярних нарисів і наукових розвідок, присвячених Шевченкові. Вершиною наукової діяльності вченого в галузі шевченкознавства стало наукове академічне видання щоденника і листів Т. Шевченка (3-й та 4-й томи «Повного зібрання творів Т. Шевченка» (1927, 1929)).

Сергій Єфремов – редактор, автор передмов і приміток до багатьох видань класиків української літератури: Л. Глібова, Є. Гребінки, Т. Шевченка, О. Кониського, І. Котляревського, М. Коцюбинського, Б. Грінченка та ін. Крім того, він автор відомих статей : «В пошуках нової краси» (1903), «На переломі» (1910), «Поезія всепрощення» (1912), «Без синтезу» (1912; 1923), «Страчене життя» (1925), «Без хліба. Проблема голоду в українському письменстві» (1927) та ін.

1929 р. С. Єфремов був арештований та звинувачений у керівництві вигаданою «контрреволюційною» Спілкою визволення України. У 1930 р. його засудили до смертної кари, згодом замінивши її на 10-річне ув’язнення. Помер 31 березня 1939 р. у в'язниці міста Ярославль. Реабілітований 11 серпня 1989 р.

До 145-річчя від дня народження С. О. Єфремова (1876–1939), українського публіциста, літературознавця, громадського і державного діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. В експозиції представлено найвідоміші праці вченого й матеріали про його науковий та життєвий шлях.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 6 жовтня – 31 жовтня 2021 р.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.

 

image